Початок війни з гітлерівською Німеччиною застав Академію наук УРСР зненацька. Плану перебудови діяльності Академії на потреби оборони не було, і її керівництво чекало на вказівку згори. Тільки 30 червня 1941 р. Президія АН УРСР прийняла рішення про перебудову роботи її установ на воєнні потреби. Терміново переглядалися тематичні плани інститутів з метою раціонального розподілу кадрів, ресурсів, оснащення тощо, в експериментальних лабораторіях і майстернях налагоджувалося виробництво продукції для армії. З метою швидкого реагування на потреби військових було утворено Науково-технічний комітет сприяння обороні з секціями: хімічною, технічною і медичною, під головуванням академіка О. О. Богомольця. У військових шпиталях працювали вчені установ Відділу біологічних наук, а в їх лабораторіях налагоджувався випуск медикаментів і препаратів. Швидке просування ворога вглиб країни змусило Політбюро ЦК ВКП(б) 24 червня 1941 р. прийняти рішення про утворення Ради з евакуації населення, установ. 26 червня 1941 р. за розпорядженням ЦК КП(б)У Раднарком УРСР утворив Урядову комісію на чолі із заступником голови Раднаркому Д. М. Жилою. 29 червня Комісія ухвалила рішення про евакуацію Академії наук УРСР, а 3 - 7 липня затвердила склад груп академічних установ, їх керівників і провідних учених для першочергової евакуації. До першої групи увійшло 60 осіб: академіків - 22, членів-кореспондентів - 37, з них 17 - з Відділу фізико-хімічних та математичних наук; до другої групи - 18 професорів, в основному хіміки, математики, біологи. Місцем зосередження установ Академії союзна Рада з евакуації призначила місто Уфу. На 3 серпня 1941 р. в Уфі працювали вже 128 співробітників (академіків - 20, членів-кореспондентів - 25, старших наукових співробітників - 68, працівників науково-технічного персоналу - 15) АН У PCP. Внаслідок поспіхом проведеної евакуації установ АН У PCP на окупованій німцями території України залишилась значна частина її наукових співробітників. Серед них академіки та члени-кореспонденти у Києві - Б. С. Лисін, В. О. Плотников, В. Г. Шапошников, Ю. Д. Соколов, O. K. Котельников, С. М. Кулик; у Львові - К. Й. Студинський, В. Г. Щурат, Ф. М. Колесса; у Дніпропетровську - К. І. Татомир; в Одесі - Г. І. Маркелов; у Харкові - М. І. Кузнєцов. Перші місяці в евакуації Академія наук перебувала у надзвичайно скрутному матеріальному становищі, насамперед через відсутність фінансування, облаштування побуту і приміщень науковців, було порушено постійний зв'язок з урядом республіки. Відірваність від наукових центрів СРСР, невизначеність наукової тематики, забюрократизованість у впровадженні наукових досягнень змушувала українських науковців звертатись по допомогу як до своєї, так і до центральної влади. Запропоновано маловідомий документ про провал підготовки Академії наук УРСР до війни та стан роботи над оборонною тематикою в 1942 р. Документ подано мовою оригіналу.

• Луговський Олександр Григорович (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"