Гігієнічну обробку рук, що є ефективним засобом зниження поширення транзиторної мікрофлори, розглянуто як одну з найважливіших процедур для запобігання передачі інфекцій контактно-побутовим шляхом. Гігієнічна обробка рук є необхідною у закладах громадського харчування, лікувально-профілактичних закладах, для осіб зі зниженим імунітетом у період сезонних захворювань. Більшість антибактеріальних мил виготовлена на основі синтетичних поверхнево-активних речовин з використанням синтетичних антибактеріальних добавок: триклозану, триклокарбану, фарнезолу, бензалконію хлориду, піроктоноламіну. Тому актуальним є розробка мил, які у своєму складі містять речовини природного походження. Мета роботи - створення мила з сапропелем, яке б володіло антибактеріальним ефектом та задовільними сенсорними властивостями. Для виготовлення мила обрано кукурудзяну, рицинову олії та пальмове і кокосове масла та арганову олію. Омилення олій проводили розчином натрію гідроксиду. Якість одержаних зразків оцінювали за органолептичними та фізико-хімічними показниками (якісне число (маса жирних кислот у перерахунку на номінальну масу куска 100 г), масова частка вільного їдкого лугу, масова частка содопродуктів у перерахунку на Na2O, температура застигання жирних кислот (титр), масова частка хлориду натрію). За показниками числа омилення обраних компонентів жирової основи мила, яке містить 43,8 % пальмового та 25 % кокосове масло, 6,2 %, кукурудзяної та 25 % рицинової олії і забезпечує необхідні консистентні властивості, пластичність мила, високу розчинність і піноутворення в холодній воді, розраховували кількість лугу, необхідну для одержання мила. За результатами визначення споживчих властивостей мила обрано концентрацію ароганової олії. В результаті дослідження органолептичних і фізико-хімічних показників мила з 5 та 10 % сапропелю встановлено, що мило, одержане за холодним методом, відповідає нормам для мила марки "Спеціальне" з дезінфікуючими або лікувальними-профілактичними добавками. Висновки: запропоновано склад мила, що містить 5 та 10 % сапропелю. За лабораторних умов апробовано холодний і гарячий методи одержання мила з сапропелем. Встановлено, що зразки, одержані за допомогою холодного методу, відповідають вимогам нормативної документації на відміну від мила, одержаного за гарячим методом, яке має незадовільні органолептичні показники.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Половко Наталя Петрівна (1966–) (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"