Висвітлено аспект розв'язання актуальної задачі пояснення процесів, що перебігають у зоні контакту поверхнево-активних речовин змащувально-охолоджувальних технологічних середовищ (ЗОТС) з ювенільною поверхнею (ЮП), а також розробки математичного моделю, що уможливлює оцінити величину зміни енергії деформування в результаті адсорбції. Представлено міркування стосовно причин зменшення роботи різання металів та енергії пластичної деформації за присутности ЗОТС. Висловлено припущення, що основною причиною є гідрування металу в процесі технологічної операції, а сам водень чинить найзначніший вплив на характер руйнування поверхневого шару деталів, розподіляючись, як і решта поверхнево-активних речовин (ПАР), нерівномірно - нагромаджуючись у пастках. Встановлено, що вільний водень у металі знаходиться в іонізованому стані, а його поведінка підкоряється законам руху зарядженої частинки. З використанням електро-дислокаційної аналогії, заснованої на подібності дислокації Вольтерри циліндричному конденсатору, сформульовано феноменологічний модель взаємодії ПАР ЗОТС з ЮП. Одержано залежності, котрі надають змогу зв'язати електричну природу ядра дислокації з механічними характеристиками матеріалу. На підставі теорії дисоціативної адсорбції прийнято залежність для розрахунку кількості молекул середовища, які надходять в одиницю часу до ювенільних ділянок поверхні, утворюваних під час диспергування оброблюваного металу в одиницю часу. Це уможливило розробку математичної моделі для розрахунку співвідношення роботи деформування елемента поверхневого шару оброблюваного матеріалу з адатомами та ЮП, а також густини дислокацій.

• Курін Максим Олександрович (технічні науки)
• Сурду Микола Васильович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"