Відзначення у 2016 р. 25-річчя підписання Протоколу про охорону навколишнього середовища до Договору про Антарктику (Мадридського протоколу) є зручною нагодою оцінити ефективність реалізації його положень в межах вивчення більш масштабного питання еволюції режиму природокористування Антарктики і розв'язання проблеми забезпечення дієвої охорони навколишнього природного середовища Південної полярної області, що наразі є одним з першочергових завдань держав-Сторін Договору про Антарктику. Критично проаналізовано правові інструменти, які ухвалені на Консультативних нарадах з Договору про Антарктику і складають основу природоохоронного режиму регіону. Увагу приділено розгляду положень і структури Мадридського протоколу та його невід'ємних додатків, а також організаційно-правових інструментів, розроблених його виконавчим органом - Комітетом з охорони навколишнього середовища (механізм застосування оцінки впливу на навколишнє середовище, заходи з охорони флори і фауни, запобігання інтродукції немісцевих видів, уникнення забруднення морського середовища; утилізація і видалення відходів, функціонування системи підохоронних районів). У поточному десятилітті викликами для забезпечення дієвої охорони навколишнього природного середовища Антарктики є як суспільно-політичні (розширення національних науково-експедиційних програм, зокрема, створення нових об'єктів наукової та транспортної інфраструктури; подальше зростання міжнародної туристичної діяльності), так і природничі виклики, зумовлені змінами у навколишньому середовищі (зміни клімату та скорочення шельфових льодовиків, проникнення немісцевих біологічних видів). З огляду на це, першочерговими завданнями природоохоронного режиму визначено: впровадження дієвого механізму мінімізації кумулятивного впливу антропогенної діяльності на навколишнє середовище Антарктики, міжнародне співробітництво у питанні поширення нових станцій; активніше застосування на практиці так званого запобігального підходу під час планування та здійснення антарктичної діяльності; вдосконалення застосування процедури ОВНС для всіх видів діяльності (як для науково-дослідницької діяльності і супутніх транспортно-логістичних операцій, так і для комерційної туристичної діяльності); а також подальше систематичне розгортання репрезентативної мережі підохоронних районів. Запроваджене Комітетом стратегічне планування своєї роботи розглядається як організаційно-аналітичний інструмент, який надасть змогу зосередитись на екологічних проблемах, що потребують нагального розв'язання з врахуванням їх пріоритету.

• Федчук Андрій Петрович (географічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"