Управління змінами є важливим аспектом загального управління організаціями, оскільки глобалізація, необмежене розповсюдження і доступ до інформації, наростаюча конкуренція призвели до того, що утриматись на ринку і досягнути успіху сьогодні можуть тільки технологічно і структурно гнучкі та інноваційні утворення. Однак для успішного впровадження бажаних новацій необхідні відповідні знання і досвід у сфері управління змінами. Недостатньо сконцентрувати увагу на так званих жорстких чинниках, насамперед необхідно усвідомити, що жодна зміна не може бути реалізована, якщо персонал підприємства не вважатиме її доцільною. Водночас управління змінами має фундаментальне значення і для методології управління організаціями в кризових ситуаціях з пошуком умов і шляхів виходу з них. Управління змінами є процесом подолання несприйняття та неготовності до них організаційних складових - труднощів, що з'являються в соціальній, технічній, організаційній, економічній і юридичній сферах. Найважливішою є соціальна сфера, в якій виникає особливо багато невідповідностей та збурень, у зв'язку з чим ця сфера повинна займати пріоритетне місце у впровадженні вдосконалень і стати основним джерелом пошуку можливостей успішного управління процесами змін в організаціях. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що попри наявність окремих наукових доробок і рекомендацій з управління змінами в організаціях з використанням технічних і організаційних інновацій, питання застосування кривої ефективності організації в управлінні змінами потребують окремого спеціального дослідження. Мета статті - теоретичне та емпіричне дослідження проблеми удосконалення процесів і глибини. Продемонстровано, що еволюція поглядів і розвідок на тему змін однакова як у зарубіжній, так і польській літературі з управління. Підкреслено, що менеджери змін можуть впливати на глибину і час підтримки ефективності. Запропоновано дії, які можуть знизити вартість змін. Представлено фази змін. Висновки: питання використання методичного інструментарію кривої ефективності в управлінні змінами необхідно розглядати з позицій його мультиаспектності. Досліджено взаємозв'язок між впливом змін, напрямами організаційного розвитку, в межах яких виникло багато моделей та інструментів, що збагатили науку про управління змінами. Одним із чинників, що обумовлюють успіх змін, є ефективне управління процесами їх підготовки і реалізації, які набувають особливого значення стосовно змін, притаманних організації в цілому та її окремим складовим. Аналіз проблем ефективного управління змінами вказує на необхідність належного управління процесами змін, невиконання якого може спричинити кризові ситуації. Детермінантами кризових ситуацій в організаціях можуть бути безпосередні й опосередковані чинники як в їх внутрішньому середовищі, так і в оточенні. Причинами здебільшого є внутрішні чинники, які знаходяться під безпосереднім контролем її системи управління, визначаються рівнем якості останньої, місцем, роллю та переліком необхідних характеристик і компетенцій керівників організацій. Умови розробки та впровадження доцільних і необхідних організації змін визначаються складністю, змінністю і непередбачуваністю організаційного оточення й потребують застосування спеціального інструментарію оцінювання ефективності управління змінами.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"