Білоусенко П. І. Суфікс -а(ва) в українській мові ХI - ХIII століть / П. І. Білоусенко, С. В. Сабліна // Філол. трактати. - 2017. - 9, № 4. - С. 15-19. - Бібліогр.: 6 назв. - укp.З'ясовані питання історії, структурно-семантичних і словотвірних особливостей похідних іменників з суфіксом -а(ва). Встановлено, що в праслов янській мові в низці віддієслівних і відіменникових дериватів прозирає тенденція формування функцій форманта -(a)va: продукування збірних іменників та абстрактних віддієслівних назв. На матеріалі мовних фактів із пам'яток ХI - ХIII століть в основному доведено, що підтримується здатність суфікса -(а)ва творити іменники від дієслівних та іменних основ, але піку продуктивності в давній руськоукраїнській мові цей формант ще не досяг. Зберігається тенденція до закріплення ідентифікувальної функції цього суфікса - творення збірних іменників. Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-022
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100384 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|