Надано науковий аналіз діючої нормативно-правової бази щодо організації надання медичної допомоги дітям перших років життя з порушенням зорових функцій, її етапності, змін та нововведень, що і стало метою роботи. Матеріали дослідження - діючі нормативно-правові документи, нові медико-технологічні документи щодо виявлення порушень зорових функцій у дітей з перших днів від народження. До уваги взяті також статистичні дані Центру м едичної статистики МОЗ України, а саме показники: абсолютної кількості випадків вперше виявлених хвороб ока та його придаткового апарата; захворюваність, поширеність за цим класом хвороб в розрахунку на 1000 дитячого населення; показники інвалідності у розрахунку на 10 тис. дітей 0 - 17 років за період 2005 - 2014 рр. Для виконання дослідження використано класичні для соціальної медицини методи наукового пізнання: бібліосемантичний, контент-аналіз, медико-статистичний, застосування яких базувалося на системному підході. Проаналізовано особливості нормативно-правового забезпечення організації надання лікувально-профілактичної допомоги дітям з порушеннями зорових функцій в ранньому віці (з перших днів життя) як первинної медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах, так і в пологових будинках від народження. Обгрунтовано доцільність залучення фахівців офтальмологічної служби, а саме дитячих офтальмологів з перших днів від виявлення вродженої патології зорового аналізатора (вроджена катаракта, вроджена глаукома, ретинопатія новонароджених, новоутворення ока) з одночасним наглядом за участю лікаря загальної практики-сімейного лікаря, батьків, родини, які беруть безпосередню участь у реабілітації, навчанні та виховані дитини. Ймовірне рішення про проведення оперативного втручання повинно прийматися батьками або іншими відповідальними особами (з членів родини) разом із офтальмологом. Проблемою організації надання первинної медичної допомоги залишається ефективність діагностики і надання офтальмологічної медичної допомоги при вродженій патології, своєчасності якої мають сприяти медики первинного контакту (лікарі загальної практики-сімейні лікарі, дільничні педіатри, неонатологи перинатальних центрів та пологових будинків, дитячі офтальмологи амбулаторно-поліклінічного рівня). Висновки: нормативно-правова база виявлення вроджених вад зору у новонароджених потребує доопрацювання та удосконалення, особливо в частині компетенцій та пошуку ефективних шляхів взаємодії батьків, родини дитини з перших днів від народження, медиків першого контакту та дитячих офтальмологів для забезпечення своєчасного виявлення, корекції порушень зорових функцій у дітей у ранньому віці. Потребує доопрацювання алгоритм надання медичної допомоги з чітким розподілом компетенцій між лікарем загальної практики - сімейним лікарем, дитячими офтальмологами при появі підозри та (або) скарг на порушення зорових функцій у дітей раннього віку, під час стрімкого їх розвитку і формування життєвих навичок.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Риков Сергій Олександрович (медичні науки)
• Медведовська Наталія Володимирівна (медичні науки)
• Медведовська Надія Вікторівна (філологічні науки)
• Барінов Юрій Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"