На основі даних із 15 обласних канцер-реєстрів України проведено аналіз обліку хворих на саркоми грудної залози (СГЗ), зареєстрованих під шифрами 3227, 3332 і 3235 (МКХ-10, С50). За період 2000 - 2015 рр. взято на облік 383 пацієнти, із них 379 (99,0 %) жінок і 4 (1,0 %) чоловіки. Середній показник захворюваності становив 0,20 випадку на 100 тис. жіночого населення (для порівняння: у Білорусі - 0,11, у США - 0,45). Хірургічне лікування було проведено у 281 (73,4 %) хворого, у тому числі операція Холстеда - у 19 (6,8 %), мастектомія за Пейті - 47 (16,7 %), за Мадденом - 54 (19,2 %), мастектомія (без уточнення методики) - 116 (41,3 %), ампутація грудної залози - 19 (6,8 %), органозбережні операції - у 26 (9,2 %) пацієнток. Регіонарні лімфаденектомії у 80,0 % випадків виявилися профілактичними. За морфологічною структурою частка ангіосарком становила 49,9 %, фібросарком - 24,0 %, сарком без уточнення гістотипу - 22,2 %, лейоміосарком - 2,6 %, інших - 1,3 %. Згідно з ретроспективним аналізом баз даних обласних канцер-реєстрів виявлено значну дисоціацію статистичних показників захворюваності та переважання окремих гістотипів у певних областях, що зумовлено як недосконалістю обліку, так і наявністю суб'єктивного фактора при встановленні діагнозу, - все це було причиною як гіпо-, так і гіпердіагностики СГЗ. На основі цього вважаємо, що для верифікації СГЗ і впорядкування статистичного обліку таких пацієнтів необхідно запровадити єдиний діагностичний алгоритм із поєднанням гістологічних та імуногістохімічних методів і використанням однієї клініко-морфологічної класифікації.

• Галайчук Ігор Йосифович (медичні науки)
• Нітефор Лариса Василівна (медичні науки)
• Шкробот Леонід Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"