Інтенсивність протеїнового синтезу в організмі птиці залежить від багатьох чинників, зокрема від виду і віку, фізіологічного стану, а також збалансованості раціонів за поживними і біологічно активними речовинами. Водночас існує різниця у швидкості оновлення між окремими видами протеїнів в органах і тканинах, де відбувається синтез протеїнів de novo. Тому актуальними є дослідження стану протеїнового обміну молодняку курей яєчного напряму продуктивності за використання біологічно активних добавок у критичні періоди їх росту і розвитку з метою корекції порушень метаболічних процесів та підвищення трансформації поживних речовин корму. Наведено результати дослідження окремих показників протеїнового обміну, активності трансаміназ та протеїназ у печінці, підшлунковій залозі, слизовій оболонці дванадцятипалої кишки й залозистого шлунка, а також у кутикулі м'язового шлунку молодняку курей кросу "Хайсекс коричневий" за введення до раціону з 10-добового віку сульфату натрію у кількості 0,2 % від маси корму і поліензимного препарату "Натузим" з 20- до 40-добового і з 80- до 110-добового віку. Птиця всіх груп споживала повнораціонний комбікорм (ПРК), збалансований за поживними і біологічно активними компонентами. Показано, що комплексне використання цих добавок у складі кормів для курей сприяє підвищенню протеазної активності у слизовій залозистого шлунку та підшлункової залози (P << 0,05 - 0,001), що призводить до збільшення маси тіла курочок у період їх статевого дозрівання та на початку яйцекладки (90-а і 120-а доба) на 8,3 та 4,0 % відповідно. Водночас у курей 120-добового віку також прослідковується тенденція до збільшення протеолітичної активності в досліджуваних тканинах. Згодовування курочкам дослідної групи досліджуваних добавок не спричиняло вірогідних змін активності ензимів переамінування в органах і тканинах курочок місячного віку, за винятком підшлункової залози, де активність аланінамінотрансферази зростала в 1,24 разу (P << 0,05), а також слизової дванадцятипалої кишки, де активність аспартатамінотрансферази підвищувалась на 4,59 % (P << 0,05) порівняно з контролем. Вміст протеїну в печінці був вищим, ніж у підшлунковій залозі та слизовій дванадцятипалої кишки і залозистого шлуночка, що обумовлено функціональними особливостями досліджуваних тканин.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кирилів Богдан Ярославович (біологічні науки)
• Гунчак Алла Володимирівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"