Мета дослідження - встановити ефективність ретардованих форм диклофенаку у превентивній і післяопераційній аналгезії за умов лікування переломів лицевого скелету. Обстежено 32 пацієнтів, що було прооперовано з приводу переломів лицевого скелету за допомогою методу металостеосинтезу та рандомізовано в групи за трьома режимами лікування. Хворі I групи одержували орально кеторолак 10 мг після операції, II групи - пролонгований диклофенак 100 мг у післяопераційному періоді, III - пролонгований диклофенак 100 мг одноразово до операції - в післяопераційному періоді. Для оцінки болю використовували 100-мм візуальну аналогову шкалу (ВАШ). Набряк визначали за методом, запропонованим в своїх дослідженнях Ustun et al., (2003). Тризм жувальної мускулатури визначали в мм як відстань між різцями верхньої та нижньої щелеп за максимально відкритого роту. Набряк обличчя та тризм визначали на 1, 3, 5, 7 день після операції. Встановлено, що через годину після операції найменша інтенсивність болю спостерігалася за умов використання ретардованих форм диклофенаку в перед- та післяопераційний періоди. З третьої до шостої години післяопераційного періоду відбувалось зростання інтенсивності болю у всіх хворих, причому в I та II групах його значення мали суттєві відмінності між собою і достовірно вищими, ніж у пацієнтів III групи. Темпи стихання больового синдрому в динаміці були швидшими у пацієнтів III групи з переважанням аналгетичної активності диклофенаку над кеторолаком. Аналогічна тенденція встановлена й на 24, 48 і 72 години післяопераційного періоду. Аналіз кількісних показників тризму та набряку обличчя свідчив про найбільш ефективні результати лікування у хворих, які приймали ретардовані форми диклофенаку (5 і 7 днів)), ніж у тих, кому призначали кеторолак (на 8 день). Висновки: результати одержаних даних надають змогу зробити висновки, що превентивне призначення нестероїдних протизапальних засобів у передопераційному періоді є найбільш ефективним заходом для анальгезії, зменшення запалення в ділянці операції та відновлення функції у післяопераційному періоді. Використання ретардованих форм диклофенаку свідчить про суттєво потужнішу у порівнянні з кеторолаком протибольову і протизапальну дію у пацієнтів після хірургічних втручань з приводу переломів лицьового скелету.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Білозецький Іван Ігорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"