Нерозв'язаними питаннями застосування лазеріндукованої інтерстиціальної термотерапії (ЛІТТ) у лікуванні солідних вузлів щитоподібної залози (ЩЗ) на сьогодні є визначення показань і протипоказань, методики і технології її виконання, підвищення ефективності і покращання віддалених результатів. Мета дослідження - вивчити вплив ЛІТТ на навколовузлову тканину і функціональну здатність ЩЗ, визначити фактори, що впливають на терміни заміщення вузла сполучною тканиною та її об'єм, розробити показання до повторного застосування термотерапії. З використанням ЛІТТ проліковано 272 хворих на вузловий зоб без ознак кістозної дегенерації. Усі пацієнти - жінки віком від 22 до 68 років. Об'єм вузлів був у межах від 0,8 до 5,0 см<^>3. За ультразвуковими характеристиками, зокрема за ехогенністю, вузли були такими: 46 - гіпоехогенні, 189 - ізоехогенні та 37 - гіперехогенні. Використовували діодний лазер Лахта - Мілон. ЛІТТ проводили за таких параметрів: довжина хвилі 1060 нм, безперервний режим, потужність випромінювання у межах від 2,5 до 3,2 Вт. Перебіг ЛІТТ контролювали сонографічно. Зміни у вузлі, навколовузловій тканині та функцію залози після ЛіТТ визначали на другу добу, через 2 тиж., через 1, 3, 6, 9 та 12 міс. після маніпуляції. На другу добу після лазерної термотерапії у вузлах розвивається асептичне запалення, а розміри їх збільшуються на 25 - 30 %. У подальшому, у визначені терміни обстеження, розміри вузлів зменшувались, показники гормональної функції не змінювались. Через 6 міс. після ЛІТТ за розмірів вузлів до 2 см повне їх заміщення сполучною тканиною відмічалось у всіх випадках гіпо- й ізоехогених вузлів і в 71 % і гіперехогенних, а за розмірів від 2 до 5 см - у 75 % випадків вузлів гіпоехогенної структури, 18 % - ізоехогенної і не було позитивного ефекту у разі гіперехогенних вузлів. У випадках неефективного лікування знадобилося проведення повторної ЛІТТ, після якої у всіх пацієнтів настала повна редукція вузла. Висновки: у розроблених режимах ЛІТТ не викликає деструктивних змін у навколовузловій тканині і розладів гормональної функції залози. Тривалість регресу і заміщення вузла сполучною тканиною визначають його ехогенність і об'єм. Показаннями до повторного застосування термотерапії є залишкова тканина в ділянці вузла в межах більше 42 % від вихідного об'єму через півроку після проведеного лікування та наявність у ній тиреоїдного епітелію.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"