Мета роботи - вивчити порушення системи гемостазу в гострий період опікової хвороби у тяжкообпечених для профілактики тромботичних ускладнень і проведення раннього хірургічного лікування. Стан системи зсідання крові вивчено у 80 пацієнтів з глибокими дермальними опіками площею від 20 до 60 % поверхні тіла в період з 1-ї до 14-ї доби після травми. Вік хворих - від 18 до 65 років. Досліджено такі параметри гемостазу: кількість тромбоцитів, вміст у сироватці крові фібриногену, розчинного фібрину, антитромбіну III, протеїну C, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий індекс, загальна фібринолітична активність плазми крові. В 1-шу добу після опікової травми у хворих усіх груп тяжкості спостерігали помірно подовжений час зсідання крові зі збереженим рівнем тромбоцитів і фібриногену. Зниження АЧТЧ у 1-шу - 2-гу добу після травми у хворих з індексом тяжкості ураження понад 90 може свідчити про першу фазу синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання, збільшення АЧТЧ на 3-тю - 5-ту добу після травми і про можливість кровотечі, особливо під час раннього висічення некротичних тканин. У тяжких хворих спостерігали зниження рівня антитромбіну III протягом перших 3 діб після опікової травми та часу рекальцифікації до (45,0 +- 5,4) с. Хворі з вкрай тяжкими опіками одержували (1,5 +- 0,3) л свіжозамороженої плазми щодня протягом (6,0 +- 1,5) доби і (0,6 +- 0,1) л в наступні 10 діб. Висновки: у хворих з глибокими поширеними опіками встановлено чинники ризику розвитку тромботичних ускладнень: збільшення рівня фібриногену (>> 5,5 г/л), розчинного фібрину (>> 4 мг/100 мл), АЧТЧ (>> 45 с), зниження вмісту антитромбіну III і протеїну C (<< 75 %) та загальної фібринолітичної активності (<< 65 %). У разі великих глибоких опіків функціонування системи гемостазу має фазовий характер. Прискорення зсідання крові відбувається протягом 1 - 2-ї доби після травми, але вже з 3 - 4-ї доби розвивається гіпокоагуляція зі споживанням факторів зсідання. Корекції системи гемостазу досягають введенням свіжозамороженої плазми крові в дозі до 20 мл/кг маси тіла і прямих антикоагулянтів (гепарину) в дозі 150 - 300 ОД/кг на добу до досягнення АЧТЧ 40 - 60 с, часу рекальцифікації до 2 хв, рівня антитромбіну III понад 60 - 70 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коваленко Ольга Миколаївна (педагогічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (економічні науки)
• Коваленко Олександр Михайлович (економічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (технічні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (державне управління)
• Коваленко Оксана Миколаївна (історичні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (економічні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (фізико-математичні науки)
• Коваленко Ольга Миколаївна (медичні науки)
• Коваленко Олена Михайлівна (педагогічні науки)
• Коваленко Олександра Миколаївна (медичні науки)
• Коваленко Олександр Миколайович (1941–) (історичні науки)
• Коваленко Олена Миколаївна (1964–) (мистецтвознавство)
• Коваленко Олена Миколаївна (медичні науки)
• Козинець Георгій Павлович (медичні науки)
• Циганков Володимир Петрович (медичні науки)
• Коваленко Андрій Олексійович (економічні науки)
• Коваленко Анна Олексіївна (філологічні науки)
• Коваленко Андрій Олександрович (юридичні науки)
• Коваленко Анатолій Олександрович (юридичні науки)
• Коваленко Антон Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"