Розглянуто специфіку творення хронотопу дороги як одного з чинників утворення жанру історичної прози. Проаналізовано функціональне навантаження, особливості вживання, стилістичні конотації, образний потенціал, варіативність лексем на позначення руху. Дорога тісно пов'язана з художнім локусом і пронизує найрізноманітніші шари тексту, сполучається з іншими художньо-образними засобами та організовує весь текст. Кожне вживання лексеми на позначення руху є чітко продуманим: воно ілюструє широкий спектр образних і експресивних трансформацій, а також тісну взаємодію з іншими лінгвістичними й екстралінгвістичними факторами. Результати дослідження хронотопу дороги демонструють його прагматичну спрямованість у контексті, свідчать про наявність значного конотативного потенціалу з активованим стилістичним, експресивним компонентом, що максимально поглиблює експресію лексем на позначення руху, їх значення для створення хронотопу дороги. Висновок полягає в тому, що лексеми на позначення руху виконують текстоутворювальну, хронотопічну, експресивну, виразову функції, сприяють розкриттю авторської концепції.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"