Вивчено ефективність наночастинок ортованадату гадолінію (НЧ GdVO4) для коригування розладів чоловічої репродуктивної функції на моделі неонатально індукованої репродуктопатії. Нащадки інтактних щурів-батьків з 3-ї по 22-гу добу життя на тлі емоційного стресу ("Maternal separation stress") отримували надмірну кількість суміші фітоестрогенів (ФЕ) з молоком матері (1-ша група). У віці 10 міс самцям 1-ї групи упродовж 70 діб з кормом уводили НЧ GdVO4 у дозі 0,33 мг/кг (2-га група) або референтний препарат спеман у дозі 158 мг таблеткової маси на 1 кг маси тіла (3-тя група). Досліджено статеву поведінку й фертильність самців, розраховано інтегральний показник репродуктивного потенціалу (Фі) порівняно з контрольною групою, які отримували розчинник (вода). У 1-й групі статева поведінка самців характеризувалася прискоренням спарювальних реакцій на самицю (дворазове скорочення латентності садок та інтромісій) та зниженою спроможністю до завершення парування еякуляцією та початку другого туру копуляцій. Самці цієї групи запліднювали менше самиць (67 щодо 91 % у контролі), які майже всі завагітніли. Неонатально індуковане погіршення якості статевих клітин зумовило більш ніж двократне зростання внутрішньоутробних втрат у вагітних і зменшення загальної кількості плодів у самиці (на 21 %). Це визначило зменшення Фі самців у 2,6 раза порівняно з контролем. Застосування НЧ GdVO4 відновило показники статевої поведінки самців до рівня контрольної групи, що спричинило зростання кількості запліднених самиць (до 95 %). У вагітних самиць на тлі зменшення рівня внутрішньоутробних втрат (до 15,2 щодо 18,1 % у контролі, Р << 0,05) на 25 % (Р << 0,05) зрос ла кількість плодів, що свідчить про підвищення якості сперматозоїдів. Показник Фі збільшився до 8,3 - 0,5 відносно 3,0 - 0,3 од. у 1-й групі, що було статистично достовірно вище, ніж у контрольній та 3-й групах. Застосування НЧ GdVO4 у щурів з патологією репродуктивної функції та метаболічними розладами, що індуковані неонатально, нормалізує статеву поведінку, відновлює фертильність та підвищує репродуктивний потенціал ефективніше за референтний препарат спеман.

• Бєлкіна Інна Олегівна (медичні науки)
• Смолєнко Наталія Павлівна (біологічні науки)
• Клочков Володимир Кирилович (хімічні науки)
• Малюкін Юрій Вікторович (фізико-математичні науки)
• Чистякова Еліна Євгенівна (медичні науки)
• Карпенко Надія Олександрівна (філологічні науки)
• Карпенко Ніна Олексіївна (біологічні науки)
• Караченцев Юрій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"