Велика розповсюдженість артеріальної гіпертензії (АГ) за хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), суперечливі питання механізмів розвитку АГ на фоні ХОЗЛ, поняття "пульмогенна" АГ, потребують пошуку додаткових інформативних критеріїв для уточнення етіології та патогенезу АГ у пацієнтів з ХОЗЛ. Мета роботи - визначити інформативність показників добового моніторування АТ (ДМАТ) в діагностиці АГ у працівників гірничорудної промисловості (ГРП) за наявності ХОЗЛ. Обстежено 607 працівників ГРП з ХОЗЛ (основна група), з яких 56 % мали АГ. За допомогою методу випадкової вибірки, що відповідає критеріям репрезентативності було відібрано три групи (65 чоловік з ХОЗЛ + АГ, 30 - з ХОЗЛ , 30 - з АГ). Середній вік хворих - 53,7 +- 0,7 років, середній стаж за шкідливих умов праці - 21,5 +- 0,7 років. Група порівняння - 858 працівників допоміжних цехів, без легеневої патології та інших захворювань, які могли вплинути на результати дослідження. Середній вік групи порівняння - 51,3 +- 0,9 рік, середній стаж - 22,3 +- 0,7 роки. За допомогою методів медичної статистики аналізували інформативність виділених показників ДМАТ. Під час перевірки гіпотези про відмінність добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з асоціацією АГ та ХОЗЛ (основна група), у порівнянні з ізольованим перебігом цих захворювань, було вичленено показники ДМАТ, діагностична межа для яких в основної групі достовірно відрізняється від групи порівняння. З'ясовано, що показники ДМАТ для денної частки доби: гіпертонічне навантаження вдень (HId х САТ(день)), середнє значення подвійного добутку для денної частки доби (ПДсер(день)) мають майже повний причинно-наслідковий зв'язок з ХОЗЛ (етіологічний вплив ХОЗЛ на ці показники від 83,3 до 80 %). Ймовірність виявити перевищення їх діагностичної межі серед хворих на ХОЗЛ дуже висока (0,85 - 0,83), а шанси того, що АГ зумовлена дією ХОЗЛ найвищі серед всіх показників добового профілю АТ (13,5 і 9 відповідно). Із нічних показників ДМАТ тільки середнє значення діастолічного артеріального тиску (ДАТсер(ніч)) характеризується дуже високим причинно-наслідковим зв'язком. Шанси, що показник ДАТсер(ніч) у хворого з асоціацією АГ та ХОЗЛ перевищить діагностичну межу в 5,6 разів, вищі, ніж у хворих тільки з АГ, а етіологічний вплив ХОЗЛ на нього 69,7 %, що в ризикометрії розцінюється як зумовлений ХОЗЛ. Меншу діагностичну значність мають показники: HId х САТ(доба), САТсер(день), ПДмін(доба). Достовірність цих висновків підтверджують розрахунки <$Echi sup 2> (для p = 0,05), а також оцінка зв'язку з ХОЗЛ за показником phi, який характеризується як сильний і відносно сильний. Висновки: дані показники добового профілю АТ необхідно використовувати під час діагностики пульмогенної АГ у хворих на ХОЗЛ і в оцінці ефективності лікування цього захворювання.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"