Мета роботи - опрацювання методики дослідження горизонтальних зміщень русла р. Дністер від м. Галич до м. Заліщики за різночасовими топографічними картами, спеціальними картами та космічними знімками. Такий комплексний підхід до використання різних матеріалів для отримання вхідної інформації про русло річки з опрацюванням в ArcGIS надає можливість проводити моніторинг зміщень русла, визначати величини зміщень за значний часовий період. Карти грунтів і четвертинних відкладів є підставою для встановлення суттєвих причин зміщень русла р. Дністер. Розглянуто основні причини виникнення зміщень і меандрування русла р. Дністер. Моніторинг проведено на ділянці від м. Галича до м. Заліщики довжиною близько 100 км за 100-літній період. Матеріалами для проведення досліджень слугували топографічні карти (1910, 1923, 1976 років) і космічні знімки, отримані з супутників Landsat 5 (1986 р.), Landsat 7 (2000 р.) і Sentinel (2017 р.), а також спеціальні грунтові карти та карти четвертинних відкладів. Надано загальну технологічну схему опрацювання матеріалів і фрагменти русла р. Дністер, векторизовані за топографічними картами. Візуалізація та дослідження змін русла р. Дністер виконувалися в програмному середовищі ArcGIS 10.1. Визначено коефіцієнти звивистості русла р. Дністер, виконано вимірювання максимальних зміщень ріки в її п'яти виділених фрагментах русла. Виміри здійснено в вибраних точках. Одночасно виміряно площі островів і стариць. Для наочного дослідження причин зміщення русел рік за топографічними картами масштабу 1:100000 побудовано ЦМР. Для встановлення причин зміщення наведено межі Передкарпатського прогину та Волино-Подільської плити, структури яких впливають на формування русла р. Дністра. Проаналізовано карти четвертинних відкладів і грунтів. Ділянка досліджень характерна високим показником коефіцієнта звивистості зі значною кількістю меандрів і стариць. Дослідження зміщень русла р. Дністер свідчить про значне меандрування в рівнинній частині та майже незмінність русла в горбистій частині. Гідротехнічні роботи, проведені в 20 - 80-ті рр. ХХ ст., значно зменшили звивистість та меандрування, у порівнянні з природним характером русла, визначеного за картою 1910 р. Максимальні зміщення за 100-літній період виносять 900 м. Із аналізу карт четвертинних відкладів і грунтової карти встановлено, що місця максимального зміщення напрямку русла пов'язані з алювієм I, III надзаплавних терас з опідзоленими та болотними грунтами. Встановлено, що основним дієвим методом прогнозу руслових змін є гідролого-морфологічний аналіз на підставі різної топографічної інформації та інформація, отримана на підставі даних ДЗЗ, який передбачає поєднання та аналіз сучасного і минулих конфігурацій русла річки. Основними руслоформувальними чинниками є: повені та паводки; літологічна будова та гідрогеологія; неотектонічні рухи; акумуляція та ерозія наносів на заплаві.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бурштинська Христина Василівна (технічні науки)
• Третяк Світлана Миколаївна (юридичні науки)
• Третяк Світлана Юріївна (хімічні науки)
• Третяк Софія Корниліївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"