В лекції наведено етіологію, патогенез, патофізіологію, клініку та лікування основних гіпертермічних синдромів. Серед гіпертермічних синдромів на догоспітальному етапі найчастіше виникають стан помірної тяжкості - теплове виснаження (температура ядра тіла <$E<<~39~-~40~symbol Р roman C>) та найтяжча форма - тепловий інсульт (тепловий удар і температура ядра тіла <$E>>~40~symbol Р roman C>). У стаціонарі нерідко зустрічається медикаментозно індукована гіпертермія, і найбільш важливими для анестезіолога її формами є: злоякісна гіпертермія, нейролептичний злоякісний синдром та серотоніновий синдром. Первинне пошкодження тканин у разі розвитку теплового удару зумовлюється прямим пошкодженням клітин організму температурою тіла вище <$E42~symbol Р roman C>. За такої температури порушується функція мітохондрій з розвитком внутрішньоклітинного енергодефіциту. Це, в свою чергу, призводить до порушення ферментативних реакцій, передусім тих, що відповідають за підтримку внутрішньоклітинного електролітного гомеостазу, і, як результат, порушуються внутрішньоклітинний іонний гомеостаз, мембранний потенціал і функція клітин. Цей цитотоксичний ефект надмірно підвищеної температури поширюється практично на всі органи і тканини, виникає поліорганна дисфункція. Такі прояви надмірної гіпертермії, як дегідратація, метаболічний ацидоз, гіпоксія, посилюють гіпертермічні пошкодження тканин, може розвиватися поліорганна недостатність. Основними компенсаторно-захисними функціями організму за надмірної гіпертермії є підвищення потовиділення, вазодилатація судин шкіри і підвищення серцевого викиду, проте за теплового інсульту настає їх декомпенсація. При цьому прогресують порушення гемодинаміки, наростає напруження симпатоадреналової системи, яка тимчасово забезпечує перфузію життєво важливих органів. Для запобігання розвитку незворотних змін слід вчасно надати першу допомогу і припинити дію чинника, що викликає надмірну гіпертермію. Лікування включає застосування фізичних методів охолодження, регідратацію та підтримку життєво важливих функцій організму, тобто інтенсивну терапію.

• Бондар Михайло Віталійович (1959–) (фізико-математичні науки)
• Бондар Микола Володимирович (фізико-математичні науки)
• Бондар Микола Васильович (технічні науки)
• Бондар Марина Валеріївна (педагогічні науки)
• Бондар Мар'яна Володимирівна (філологічні науки)
• Бондар Михайло Володимирович (медичні науки)
• Пилипенко Микола Миколайович (фізико-математичні науки)
• Пилипенко Максим Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"