У 1861 р. Проспер Меньєр вперше довів, що причиною запаморочення, ністагму та вегетативних розладів може бути захворювання вушного лабіринту. Сьогодні хвороби з такими симптомами належать до лабіринтопатій, тобто негнійних хвороб лабіринту. Мета роботи - описати основи класифікації, первинної діагностики, невідкладного і планового лікування лабіринтопатій. Надано основи класифікації, первинної діагностики, невідкладного і планового лікування лабіринтопатій. Стисло викладено історію вивчення, клінічні ознаки, сучасні методи діагностики, лікування хвороби Меньєра та інших лабіринтопатій. Зокрема, виокремлено посттравматичні лабіринтопатії, які сьогодні почастішали, проте не завжди діагностуються. Існують різні класифікації лабіринтопатій, які застосовують фахівці і вестибулологи та отоневрологи. Лікар-терапевт повинен знати, що лабіринтопатії (вестибулопатії) бувають: аперіодичними; тривалими, періодичними. Найбільш часто серед лабіринтопатій зустрічається хвороба Меньєра. Патогенез її визначається передусім ендолімфатичним гідропсом. Класичними ознаками хвороби Меньєра є періодичні напади (атаки) вестибулярної декомпенсації: запаморочення, нудота, блювання, наростаюча приглухуватість, здебільшого і однобічна, шум у вухах. Напад зазвичай розпочинається запамороченням, порушенням рівноваги, далі приєднуються шум у вухах, який не зникає після перетискання сонної артерії, зниження слуху, вегетативні розлади. Такий стан здебільшого триває 1 - 3 год., рідше - до 10 год. Згодом настає період ремісії, що може мати різну тривалість від декількох днів до року. У більшості хворих визначаються спонтанний ністагм, порушення статичної та кінетичної рівноваги. Із огляду на поліетіологічність хвороби Меньєра, лікування скеровується на різні можливі причини та на різні ланки патогенезу. Висновки: лікар загальної практики повинен пам'ятати про можливий зв'язок скарг на запаморочення з транспортною травмою і вміло спрямовувати з'ясування анамнезу. Якщо в минулому пацієнт мав транспортну травму, потрібно скерувати його до фахівців і вертебролога, отоневролога, нейрохірурга, травматолога для призначення спеціальних досліджень і променевих (комп'ютерна томографія, МРТ), лабораторних, авдіометрії, ністагмографії тощо.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кіцера Олександр Олександрович (медичні науки)
• Кіцера Олександр Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"