Розглянуто процес і розроблено концепцію управління проактивним розвитком підприємств. Виокремлено основні інструменти управління розвитком підприємств на системному, процесному і мікропроцесному рівнях. Побудовано економіко-математичну модель формування оптимальної програми розвитку підприємства з відображенням інтересів найвагоміших стейкхолдерів та основних типів проектів, що об'єднуються у програму розвитку підприємства. Зважаючи на особливості діяльності та цілі розвитку промислових підприємств, виділено такі групи проектів: техніко-технологічні, що передбачають зміну рівня техніки та технології на підприємстві; продуктові, що націлені на кількісну та якісну зміну продукції підприємства, підвищення її конкурентоспроможності; організаційні, що приводять до змін в організації, структурі та управлінні підприємством. Вибір найбільш прийнятної із часткових оптимальних програм розвитку підприємства здійснюють за матричним методом. За цим методом абсолютні значення індикаторів соціально-економічного розвитку підприємств перетворюються на відносні з подальшим переходом до визначення інтегральних оцінок для кожної програми розвитку. Також можливе застосування методів компромісного програмування, які дозволяють встановити Парето-оптимальний розв'язок.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Фещур Роман Васильович (економічні науки)
• Шишковський Сергій Вікторович (економічні науки)
• Якимів Андрій Ігорович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"