У культивованих нейронах гіпокампа щурів вимірювали зміни амплітуди викликаних гальмівних постсинаптичних струмів (вГПСС) за допомогою методики фіксації потенціалу в конфігурації "ціла клітина" та позаклітинної локальної електричної стимуляції аксона пресинаптичного нейрона. Парна стимуляції аксона пресинаптичного ГАМК-ергічного нейрона призводила до зменшення (депресії) або збільшення (полегшення) амплітуди другого вГПСС у парі. Максимальна депресія спостерігалася при найкоротшому міжстимульному інтервалі 20 мс, коли амплітуда другого струму була меншою, ніж першого на 58 +- 6 %. При найдовшому інтервалі 1200 мс така різниця становила всього 2 % (n = 9). Динаміка відновлення після депресії описувалась експоненційною функцією з tau = 83,5 мс. Максимальне полегшення було зареєстровано при міжстимульному інтервалі 150 мс, коли амплітуда другого струму була більшою, ніж амплітуда першого на 18 +- 4 % і протягом 500 мс відбувалося майже повне відновлення (n = 6). Відновлення після полегшення мало дзвіноподібну форму. При стимулюванні аксона пресинаптичного нейрона чотирма послідовними поштовхами струму ми спостерігали тільки явище депресії (n = 7). Динаміка депресії амплітуди вГПСС описувалась експоненційною функцією. При найкоротшому міжстимульному інтервалі (50 мс) амплітуда струму знижувалася найшвидше (tau = 41 мс), а при найдовшому інтервалі (200 мс) - найбільш повільно (tau = 119 мс).

• Колесник Оксана Павлівна (біологічні науки)
• Федулова Світлана Анатоліївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"