Біла С. О. Інституційна підтримка міжнародного економічного співробітництва у сфері відновлюваної енергетики / С. О. Біла // Екон. вісн. ун-ту/Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. - 2018. - Вип. 37/1. - С. 267-275. - Бібліогр.: 18 назв. - укp.Предмет дослідження - теоретико-методологічні та прикладні аспекти інституційної підтримки міжнародного економічного співробітництва у сфері відновлюваної енергетики. Мета роботи - висвітлити суть, дослідити закономірності та новітні тренди інституційної підтримки міжнародного економічного співробітництва у сфері відновлюваної енергетики. У роботі було використано загальнонаукові методи досліджень, у т.ч.: історичного та логічного - у процесі дослідження світового досвіду й аналізу еволюції міжнародного економічного співробітництва у енергетичній сфері; методи абстрактного та конкретного, аналізу та синтезу застосовано у процесі обгрунтування пріоритетів, правил та цілей інституційної підтримки міжнародного економічного співробітництва у сфері відновлюваної енергетики, у визначенні ролі міжнародних організацій у їх втіленні. Каузальний (причинно-наслідковий) метод наукових досліджень використано у визначенні пріоритетів і викликів щодо інституційної підтримки міжнародного економічного співробітництва у сфері розвитку відновлюваної енергетики як складової процесів переходу до сталого розвитку. Розвиток відновлюваної енергетики у XXI ст. стає стратегічним пріоритетом модернізації світового енергетичного ринку, сприяє розв'язанню проблеми глобального потепління, знижує ризики викидів CO2 та пов'язані з цим ризики збільшення кліматичних біженців, затоплення прибережних територій країн світу, а отже - зменшує ризики голоду, поширення бідності серед населення Землі. Інституційну підтримку розвитку відновлюваної енергетики у світі забезпечують міжнародні організації, у т.ч. ООН, UNEP, URS, BASE, UNIDO, ПРООН, IRENA та ін. У цьому руслі діють Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол (що вже припинив дію), Паризька угода зі зміни клімату. За прогнозами ПРООН, до 2050 р. частка відновлюваних джерел енергії у паливно-енергетичному балансі різних країнах світу становитиме від 27 до 54 % та займе провідні позиції серед інших джерел постачання енергоресурсів на Землі. Галузь застосування результатів: міжнародні економічні відносини та світове господарство. Висновки: серед основних пріоритетів інституційної підтримки міжнародного економічного співробітництва у сфері розвитку відновлюваної енергетики визначено: організацію міжнародних консультацій з розробки рамкових програм у сфері розвитку та використання відновлюваної енергетики; розробку правил та принципів безпеки та раціонального енергоспоживання; сприяння розвитку трансферу технологій та знань у сфері відновлюваної енергетики; створення регіональних центрів дослідження і обміну досвідом у сфері розвитку відновлюваної енергетики; поширення успішного світового досвіду у сфері використання відновлюваної енергетики; планування фінансового забезпечення програм з використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ); збір та обробку статистичних даних у сфері розвитку відновлюваної енергетики; моніторинг та корегування планів (стратегій) розвитку відновлюваної енергетики. Перехід до масового використання відновлюваної енергетики - складова переходу до сталого розвитку у XXI ст. Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)830.576 + У583.057.6
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж73720 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|