Потенційна смертність при гострому панкреатиті (ГП) становить 5 %. Хворих на ГП відносять до ІІ типу інтенстинальної недостатності (ІН), яка виникає на тлі диспепсичного синдрому та підвищення внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). ВЧТ - диференційований показник. При підвищенні ВЧТ більше 10 мм рт. ст. виникає інтраабдомінальна гіпертензія (ІАГ). Підвищення ВЧТ до цього рівня вважається безпечним. Контроль за рівнем ВЧТ дозволяє досягти кращих клінічних результатів. Обстежено 47 пацієнтів з ГП, які, залежно від розладів з боку шлунково-кишкового тракту й обраного виду стартової нутрітивної підтримки, були розподілені на 2 групи. Першу групу склали пацієнти з ІАГ I ступеня та диспепсичним синдромом, яким на 2 добу починали парентеральне харчування (ПХ) 3-х компонентними сумішами і після відновлення функції шлунково-кишкового тракту проводили пізнє ентеральне харчування (ПЕХ). У 2 групу увійшли пацієнти з ГП, в яких початково визначався підвищений рівень ВЧТ на безпечному рівні та диспепсичний синдром. Їм з 2 доби починали раннє ентеральне харчування (РЕХ) спеціалізованими сумішами. На тлі проведеної інтенсивної терапії на 2 добу відзначається достовірне зменшення больового синдрому при збереженій виразності диспепсичного синдрому й інтенстинальної недостатності (ІН), у хворих з вихідним підвищеним показником внутрішньочеревного тиску на фоні проведення раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії відзначається більш швидкий регрес проявів диспепсичного синдрому. У хворих з ІАГ повне парентеральне харчування - ефективний метод нутрітивної підтримки, на тлі якого, після 5 діб, знижуються прояви диспепсичного синдрому та показники ВЧТ до безпечного рівня. Таким чином, своєчасне виявлення високого рівня ВЧТ у пацієнтів з ГП дозволяє раціонально обрати метод нутрітивної підтримки.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сорокіна Олена Юріївна (медичні науки)
• Страх Олександр Петрович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"