Недостатність вітаміну D, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, має характер пандемії. Дослідження, проведені у різних країнах, свідчать про проблему недостатності/дефіциту вітаміну D незалежно від географічних широт у людей різного віку, національності, надходження його з їжею, при цьому навіть в тих країнах, де нестачі сонячних днів не спостерігається. Низький рівень вітаміну D розглядається як незалежний предиктор формування і прогресу ожиріння, інсулінорезистентності, синдрому полікістозних яєчників, збільшення ризику розвитку ендометріозу, лейоміоми матки. Разом з впливом на багато життєво важливих процесів в організмі людини вітамін D відіграє дуже важливу роль у регуляції репродуктивної функції жінок. D-гормон впливає на репродуктивні органи як безпосередньо - шляхом зв'язування з рецепторами (VDR), так і опосередковано, через стимуляцію синтезу стероїдних гормонів й інші ефекти. Мета дослідження - вивчення ефективності клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D у жінок з поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів. У дослідженні взяли участь 350 жінок активного і пізнього репродуктивного віку, мешканок Львівського регіону, які зверталися для профілактичного обстеження або зі скаргами на порушення менструального циклу, безплідність, невиношування вагітності, хронічний тазовий біль. Комплексне обстеження включало ультрасонографічний скринінг органів малого таза, грудних залоз, щитоподібної залози, за показаннями - гістероскопію, пайпельбіопсію ендометрія, діагностичну/оперативну лапароскопію. Рівень 25(OH)D у сироватці крові визначали за імуноферментним методом. До I групи увійшли 50 жінок без гінекологічної та супутньої патології на момент включення у дослідження, до II групи - 300 пацієнток з дисгормональною проліферативною патологією репродуктивних органів. Рівень 25(OH)D у сироватці крові в середньому 33,8 +- 2,5 нг/мл зафіксували у 62,0 % жінок без гінекологічної патології і тільки у 21,6 % жінок з дисгормональною патологією репродуктивних органів; недостатність вітаміну D (25(OH)D 22,3 +- 1,5 нг/мл) виявлено у 24,0 % і 37,7 % відповідно. Дефіцит вітаміну D (25(OH)D 13,8 +- 4,6 нг/ мл) у жінок без гінекологічної і соматичної патології діагностовано у 5,0 % випадків і у 36,3 % жінок з доброякісною проліферативною патологією репродуктивних органів (p << 0,0001), при цьому тяжкий дефіцит вітаміну D (25(OH)D у сироватці крові від 4 до 9 нг/мл) виявлено у 73,7 % з останніх. Проведено диференційовану корекцію недостатності дефіциту вітаміну D з використанням профілактичних і лікувальних доз холекальциферолу. Заключення: доза холекальциферолу (вітамін D3) 2000 МО/добу є достатньою профілактичною дозою у разі початкового адекватного рівня вітаміну проте не достатньою для усунення його дефіциту. Вживання холекальциферолу у добовій дозі 100 мкг (4000 МО) у разі дефіциту 25(OH)D надає змогу через 3 міс досягти рівня 25 - 28 нг/мл 25(OH)D, проте не призводить до досягнення рекомендованого рівня 25(OH)D 40 - 50 нг/мл. Вживання 6000 МО/добу холекальциферолу у разі тяжкого дефіциту вітаміну D надає змогу досягти рівня 25(OH)D 40 - 50 нг/мл у середньому через 2,8 +- 1,2 міс.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шурпяк Сергій Олександрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"