Особливої актуальності набуває своєчасне формування груп високого ризику розвитку КС та створення прогностичних моделей, що надасть змогу вчасно визначити ймовірність виникнення тяжких форм КС у кожної окремої жінки, призначити диференційовану профілактику та адекватну терапію для забезпечення зменшення кількості постменопаузальних ускладнень. Мета дослідження - визначення групи високого ризику виникнення КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом. За спеціально розробленою анкетою було обстежено 128 жінок віком від 39 до 55 років, з них 72 пацієнтки з ендометріозом та КС тяжкого ступеня та 56 жінок лише з проявами ендометріозу. З метою перевірки надійності розробленої математичної моделі прогнозування тяжкого перебігу КС у жінок з ендометріозом було обстежено ще 94 жінки, з яких у 52 діагностовано КС на тлі ендометріозу та у 42 - лише ендометріоз. Як модель використано метод покрокового дискримінантного аналізу. Для підтвердження чутливості розробленої прогностичної математичної моделі розраховували відносний ризик (ВР) розвитку КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом у період перименопаузи. Визначено величини двох дискримінантних функцій (f1 і f2), перша з яких виявляла ймовірність настання КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом, а друга - заперечувала подібну можливість. Одержані цифрові дані статистично опрацьовано з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою програми Excel Microsoft Office 2010 із застосуванням для абсолютних чисел критерію Стьюдента, для відносних - методу кутового перетворення Фішера. Різницю між величинами, що порівнювали, вважали вірогідною за p << 0,05, що відповідало вірогідності 95 %. У результаті оброблення даних визначено 9 головних факторів, що найбільш впливали на ризик розвитку тяжких форм КС у жінок з ендометріозом: стресові ситуації в анамнезі, наявність шкідливих чинішків виробництва, вживання алкоголю, паління, тип акцентуації особистості, екологічність умов проживання, наявність тривожності, екстрагенітальні захворювання та хірургічне лікування ендометріозу в анамнезі. Під час аналізу частоти КС з тяжким ступенем перебігу у даної групи пацієнток булj підтвердженj чутливість математичної моделі - 90,38 %: із 52 пацієнток з КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу у 47 виникнення його можна було очікувати з високим або середнім ступенем імовірності (ВР 6,5; ДІ: 2,32 - 9,98). Це підтверджує високу прогностичну точність даної математичної моделі. Збіг реальних результатів з теоретично очікуваними у групі високого ризику зафіксовано у 93,11 %, середнього - у 76,92 %, а в групі жінок з низькою імовірністю виникнення даної патології (розвиток КС тяжкого ступеня не було прогнозовано) - у 87,18 % випадків. Заключення: враховуючи одержані дані, можна стверджувати, що розроблений алгоритм і математична модель прогнозування є високочутливими, і їх використання допоможе завчасно виділити групи жінок з високим ризиком розвитку КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу, що надасть змогу у подальшому заздалегідь провести профілактичні заходи з метою запобігання розвитку даної патології.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Захаренко Наталія Феофанівна (медичні науки)
• Татарчук Тетяна Феофанівна (медичні науки)
• Коваленко Наталія Валентинівна (національна безпека)
• Коваленко Наталія Валеріївна (1999–) (економічні науки)
• Коваленко Наталія Володимирівна (педагогічні науки)
• Коваленко Наталія Вікторівна (державне управління)
• Коваленко Наталія Василівна (філологічні науки)
• Коваленко Наталія Володимирівна (юридичні науки)
• Коваленко Наталія Володимирівна (1952–) (хімічні науки)
• Коваленко Наталя Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"