З'ясовано, що для прийняття обгрунтованого й раціонального рішення необхідно перш за все точно встановити цілі та пріоритети розвитку. Прийняття стратегічного рішення розглянуто як управлінський процес, що проходить стадії від попереднього до остаточного вибору й відповідає ознакам адаптивного багатоступеневого процесу цілевизначення на основі використання управлінських знань для мінімізації невизначеності стосовно дій і бажаних результатів розвитку. Показано, що стратегічне рішення щодо розвитку підпорядковує всю діяльність підприємства встановленим цілям та відображує природу стану цілевизначення системи управління. Такий стан складається із компонентів: суб'єкт, що приймає рішення; виявлені обмеження (ситуації); доступні способи дій (засоби); можливі результати. істотні зв'язки між цими компонентами відбито у таких параметрах цілеспрямованого стану: імовірність вибору; ефективність способу дій; питома цінність результату для суб'єкта, що приймає рішення. Розглянуто концептуальні підходи й інструментарій мінімізації ірраціональності стратегічних рішень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гаміє Андрій Могамедович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"