Розглянуто мотивний аналіз у творчості Гр. Тютюнника. Актуалізовано зв'язок мотиву та сюжету. Зроблено акцент на екзистенціальному світосприйманні автора. Мета роботи - прослідкувати вплив літературної доби на особливості формування та розвиток образу смерті в новелах Гр. Тютюнника. Об'єктом дослідження є ряд танатологічних мотивів (смерть, самогубство тощо) у літературі неореалізму. Предметом дослідження є образ смерті у малій прозі українського письменника Григора Тютюнника. Відповідно до мети визначено такі завдання: дослідити літературне тло творчості письменника; визначити значення танатологічних образів для літератури доби неореалізму; прослідкувати особливості формування концепту "смерті" у новелах автора. Митців ХХ ст. цікавили переважно соціальні передумови смерті або індивідуальні смисложиттєві питання буття, які нерідко передбачають негативне самозаперечення. У прозі Григора Тютюнника мотив смерті з усіма автобіографічними конотаціями виявляється і на рівні тексту, і на рівні підтексту, що надає змогу трактувати цей мотив як центральний у його творах. Архетипні сюжети зі смертями (фізичними, духовними, моральнимиі) трагічно прозираються і переповнюють повісті Григора Тютюнника, де так гостро поставлено письменником одну із найстрашніших проблем людства: дитина - і війна, дитина - і смерть.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Лихачова Олеся Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"