Досліджено лексичні засоби створення художнього хронотопу в жанрі історичної прози. Об'єкт дослідження - лексичний масив "Повісті врем'яних літ", предмет - топонімічний простір і безонімні просторові номінації відомого давньоруського літопису. Проаналізовано особливості побудови просторової домінанти, зумовлені картиною епохи, духом часу, авторською концепцією. Мета роботи - продемонструвати діапазон уживання, особливості функціонування і стилістичну роль просторової лексичної парадигми. Компоненти парадигми пов'язані з темою, ідеєю, авторською концепцією твору; вони виконують текстоутворюючу, хронотопічну, експресивну функції, ілюструють широкий спектр образних та експресивних трансформацій, а також тісну взаємодію з іншими лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Використано статистичний, описовий методи, метод систематизації. Результати дослідження функціонування просторової лексичної парадигми у "Повісті врем'яних літ" демонструють її прагматичну спрямованість у контексті твору, свідчать про наявність значного конотативного потенціалу з активованим стилістичним, експресивним компонентом, що максимально поглиблює експресію компонентів парадигми та їх значення для створення художнього хронотопу. Основний висновок полягає в тому, що саме історичний жанр підпорядковується законам реалістичного письма, і це зумовлює використання реального топонімікону і реальних безонімних просторових номінацій з метою правдивого відтворення історичної правди.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"