Аерозолі в земній атмосфері є найменш вивченим компонентом, через що є певна невизначеність в оцінці їх впливу на радіаційний баланс планети. Інформації про глобальний розподіл антропогенних аерозолів практично немає, що вкрай ускладнює тестування і поліпшення моделей переносу аерозолів в атмосфері і прогрес в розумінні антропогенного впливу на клімат та довкілля. Після невдалого запуску місії Glory у 2011 р. з'явився розрив у наявності сучасних аерозольних орбітальних інструментів, тому, що запуски аналогічних типів приладів заплановані на 2019 р. і пізніше. Це одна з причин того, що авторами розглянуто науковий космічний проект з аерозольним сканувальним поляриметром "СканПол", та мультиспектральним іміджером-поляриметром (МСІП) на борту космічного апарата як своєчасну місію, яка надасть змогу одержати необхідні мікрофізичні і хімічні параметри, визначивши показник заломлення природних і антропогенних аерозолів. Основним призначенням одного з приладів проекту "Аерозоль-UA" інструмента МСІП є проведення поляриметричних і фотометричних вимірювань розсіяного сонячного випромінювання з метою подальшого одержання інформації про характеристики аерозолів, а також визначення впливу хмарності на вимірювання поляриметром "СканПол". Запропоновано власну концепцію оптичної схеми іміджера-поляриметра, яка базується на принципі поділу вхідного зображення на 4 квазіідентичні вторинні зображення. Такий підхід надає змогу уніфікувати оптичну схему каналів поляриметра, яка дозволяє трансформувати поляризаційний канал у фотометричний канал з чотирма субканалами із різними спектральними діапазонами. Така трансформація виконується заміною секторного поляризатора на секторний фільтр чотирма різними довжинами хвиль у кожному секторі. Поляриметр МСІП складається з п'яти оптичних каналів з полем зору <$E60~times~60 symbol Р>. Три канали є поляризаційними, кожний з яких надає змогу проводити поляриметричні вимірювання трьох параметрів Стокса I, Q, U в центральних довжинах хвиль <$Elambda~=~410,~555,~865> нм зі спектральними півширинами FWHM = 20 нм. Два канали МСІП призначено для фотометричних вимірювань у восьми спектральних діапазонах з центральними довжинами хвиль <$Elambda~=~410,~443,~470,~490,~555,~670,~865> і 910 нм зі спектральними півширинами FWHM = 20 - 40 нм. Проведено розрахунок та оптимізацію кожної із оптичних схем і моделювання механічної конструкції поляриметра. Виготовлено, складено та від'юстовано експериментальний зразок одного з оптичних каналів поляриметра МСІП. Попередні результати дослідження продемонстрували збіжність теоретичних та експериментальних розрахунків оптичної схеми каналів МСІП. Слід зауважити, що дослідження проводилися без поляризаційного елемента. Подальші етапи будуть пов'язані з лабораторним дослідженням та калібруванням поляризаційних характеристик МСІП, зокрема з оцінюванням інструментальної поляризації та визначенням можливостей її врахування.

• Синявський Іван Іванович (технічні науки)
• Іванов Юрій Сергійович (технічні науки)
• Іванов Юрій Стратонович (фізико-математичні науки)
• Міліневський Геннадій Петрович (1951–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"