Використання хелатів у раціонах високопродуктивних корів впливає на інтенсивність розвитку мікрофлори, тим самим підвищуючи ефективність процесу перетравлення і ферментації кормів у травному тракті. Тому здійснені наукові дослідження з визначення оптимальних доз змішано-лігандних комплексів Цинку, Мангану і Кобальту є актуальними. Проведено науково-господарський дослід на 4 групах-аналогах голштинських корів німецької селекції по 10 голів у кожній і балансовий дослід (по 3 голови) з використанням різних доз органічних мікроелементів - Цинку, Мангану і Кобальту у формі їх змішано-лігандних комплексів. Використано рекомендовані норми суплексу селену, сульфату купруму і йодиту калію, вивчено їх вплив на молочну продуктивність корів і баланс мікроелементів в їх організмі. Мікроелементи вносили до комбікормів-концентратів методом вагового дозування та багатоступеневого змішування. Встановлено позитивний вплив органічного Цинку, Мангану і Кобальту у формі змішано-лігандних комплексів на молочну продуктивність корів у перші 100 днів лактації та обмін Цинку, Мангану і Кобальту в їх організмі при забезпеченні норми цих елементів на 56, 64, 72, 80 і 88 % від рекомендованих (на 1 кг СР, мг: Цинку - 76, Мангану - 76 і Кобальту - 0,95) при забезпеченні на 100 % норм в Купрумі, Йоді за рахунок сульфату купруму, йодиту калію та Селену (до 0,3 мг/кг СР) - суплексу селену. Найвищі середньодобові надої молока були у корів III дослідної групи, які отримували на 10 % менше Цинку, Мангану і Кобальту порівняно з контролем; надої корів контрольної групи переважали на 1,7 кг або на 3,6 % (P << 0,01). Крім того, додавання різних доз Цинку, Мангану і Кобальту до раціону тварин мало позитивний вплив на їх обмін в організмі корів. Акумулювання Цинку в організмі тварин у співвідношенні зі спожитим у контрольній (I) групі становило 40,13 %, у дослідних: II - 37,96 %; III - 42,66 %; IV - 40,06 % і V - 38,74 %. Найкраще засвоєння Цинку в організмі тварин спостерігали за використання металохелатів, дози яких були нижчими від рекомендованих норм на 28 %. Виділення Цинку з калом у корів III, IV і V дослідних груп було меншим від тварин контрольної групи на 15,1; 21,7 і 28,6 %, у корів II дослідної групи - більшим на 11,9 %. Кількість Цинку, виділеної з сечею, коливалась від 20,34 мг у V дослідній групі до 21,73 мг у II дослідній групі. Використання Цинку, Мангану і Кобальту у формі змішано-лігандних комплексів у менших дозах в годівлі високопродуктивних корів підвищило їхню молочну продуктивність за рахунок кращого споживання кормосуміші та інтенсивнішого обміну цих мікроелементів в організмі корів, що призводило до меншого забруднення важкими металами навколишнього середовища через меншу їх екскрецію з продуктами обміну.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бомко Віталій Семенович (сільськогосподарські науки)
• Кропивка Юрій Григорович (сільськогосподарські науки)
• Бомко Лідія Григорівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"