Проаналізовано сучасний стан використання GNSS-даних для вирішення завдань геодинаміки, досліджено ступінь придатності даних для оцінювання регіональних рухів земної поверхні з позицій критеріїв їх точності та тривалості спостережень, понад яку вони здатні забезпечити репрезентативні результати оцінювання. Мету досліджень вмотивовано відсутністю однозначно встановлених показників руху літосферних плит, відмінностями стратегій опрацювання спостережень і відповідного програмного забезпечення, неврегульованістю встановлення мінімальної тривалості спостережень, а також потребою збільшення густоти покриття територій і залучення великої кількості станцій для деталізації тектонічних моделей, деформаційного аналізу, районування територій і виявлення аномальних зон потенційно небезпечних геологічних процесів. Вхідними даними обрано три загальнодоступні бази часових координатних рядів станцій у межах Євразійської плити на території Європи, які розміщені в архіві SOPAC: база даних SIO, сформована опрацюванням спостережень у програмному комплексі GAMIT-GLOBK (177 станцій), і дві бази даних JPL (204 станції), де координатні ряди одержано опрацюванням спостережень у програмному комплексі GIPSY-OASIS і комбінованим QOCA-розв'язком. Емпіричним дослідженням осібно для кожної бази даних підлягали координатні ряди протягом 1.01.2005-1.01.2015 рр. з дискретизацією в один місяць. Суть експерименту полягала у визначенні таких інтегрованих показників руху досліджуваної поверхні як середні вагові лінійні зміщення, довжини та напрямки векторів і швидкості руху. Ці показники обчислені за всіма станціями, а також після їх вибраковування за двома формальними критеріями репрезентативності: абсолютні значення зміщень станцій перевищують їх середні квадратичні похибки; абсолютні значення зміщень перевищують їх граничні похибки. З погляду таких критеріїв виявлено станції, які вибраковувались найчастіше, тому повинні підлягати ретельному індивідуальному аналізу за їх використання для потреб геодинаміки. Результати експерименту показали, що мінімальна тривалість спостережень не є сталою величиною і повинна встановлюватись для кожного емпіричного набору даних. За найоптимістичнішими оцінками досягнення міліметрового рівня точності показників руху можливе за тривалості спостережень понад 2,5 років за умови використання координатних часових рядів бази даних JPL (QOCA). Такий термін досягається за обома критеріями вибраковування для періоду спостережень 2005 - 2008 рр., який наближено вкладається у межі офіційних ITRF-реалізацій. Досягнення сантиметрового рівня точності за таких самих умов є можливим вже понад термін 0,8 року. Для всього десятилітнього дослідного періоду вказані терміни більш ніж подвоюються. Такі великі розбіжності не знайшли іншого пояснення, крім того, що є наслідком руху і не скорегованого поточного положення початку відліку референцної системи ITRS.

• Савчук Світлана Василівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"