Мета роботи - дослідити можливості електронних тахеометрів щодо контролю ними геометричних параметрів інженерних конструкцій. Проаналізовано нормативну літературу щодо виконання геодезичних робіт у промисловому виробництві та будівництві. Досліджено методи та прилади, які застосовують для цього. Запропоновано використовувати для таких задач електронний тахеометр і спеціальну методику. Для цього проведено дослідження віддалеміра електронного тахеометра. Для контролю виміру віддалей безпосередньо на будівельному майданчику розроблено установку з десятиметрового інварного дроту, яку попередньо повірено на еталоні 1-го розряду у науково-дослідному інституті метрології з точністю, що не перевищувала 0,01 мм. Розроблено методику передачі еталонної віддалі, в якій використано спеціальні сфери та геодезичні пункти закріплені отвором. Для прямих вимірів відрізків досліджено методику натягу інварного дроту, а також виконано механічне врівноваження гирьової системи. Контроль кутових величин приладу здійснено на метрологічній установці вищого порядку. Встановлено вплив неперпендикулярності осей та ексцентриситету на точність виміру кутів. Для оптимізації наведення на світловідбивну марку проведено дослідження рисунка марки та спеціального кронштейна, що надало можливість із точністю в межах 10<^>o зорієнтувати марку перпендикулярно до світлового променя електронного тахеометра. Досліджено трипельпризму та встановлено залежність між висотою, діаметром і центром відбиття. Розроблено конструкцію сферичного відбивача та підставки для прокладання ходів із компенсацією похибок центрування, редукції та виміру висот для приладу і відбивача. Розроблено конструкцію кронштейна (вектора) з двома відбивачами для виконання обмірних робіт. Розроблено тривимірну модель промислового об'єкта для оптимального планування місць для закріплення геодезичної основи та перехідних точок для встановлення електронного тахеометра. Метод врівноваження сил у геодезичному штативі можна розглядати як основу для започаткування автоматизації центрування приладу. Оптичний розрахунок трипельпризми можна застосувати для визначення постійної поправки геодезичного приладу без вимірів на базисі. Розрахунок оптимального зображення геодезичної марки забезпечує однозначність візування та підвищує точність кутових вимірювань. Користуючись розробленою методикою, можна будь-яким електронним тахеометром визначити просторові координати інженерної конструкції з контролем вимірів та оптимальною їх точністю.

• Віват Анатолій Йосипович (технічні науки)
• Церклевич Анатолій Леонтійович (технічні науки)
• Смірнова Олександра Миколаївна (економічні науки)
• Смірнова Ольга Михайлівна (психологічні науки)
• Смірнова Ольга Миколаївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"