Останніми роками проведено значну кількість експериментальних і клінічних досліджень, присвячених вивченню феномена метаболічної терапії гострого періоду інфаркту міокарда (ІМ). Проте молекулярні та біохімічні процеси метаболічної адаптації до ішемії залишаються не до кінця дослідженими. Сьогодні активно проводиться пошук цитопротекторів серед сполук і факторів, що здатні індукувати синтез білків HSP70. У цьому аспекті на увагу заслуговують естрогени, які потенціюють вхід HSP70 білків у клітину, що зумовлено механізмом їх біологічної дії. Мета дослідження - встановити здатність SERM впливати на експресію/синтез HSP70 білків та оцінити їх цитопротективну дію за умов гострого ІМ. Експериментальну частину роботи було виконано на 120 статевозрілих щурах-самцях масою 190 - 230 г. Гострий ІМ моделювали шляхом введення впродовж 3 діб коронароспазмуючого агента - пітуїтрину (1 од/кг підшкірно), та <$Ebeta sub {1,~2,~3 }> адреноміметика ізопреналіну (200 мг/кг внутрішньом'язово). Як SERM було обрано тамоксифену цитрат (0,1 мг/кг) і тореміфен (0,1 мг/кг). Як референс-препарат було обрано метаболітотропний препарат капікор (6 мг/кг). Для аналізу експресії HSP70 генів використовували метод полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Інтенсивність біосинтезу HSP70 білків у кардіоміоцитах досліджували за імуноферментним методом. Кардіопротективні ефекти досліджуваних препаратів оцінювали за їх здатністю впливати на енергетичний метаболізм та оксидативний стрес. За оцінки стану антиоксидантної системи кардіоміоцитів щурів з гострим ІМ було встановлено суттєве збільшення вмісту нітротирозину, більш ніж 89 %, щодо інтактної групи тварин. Встановлені патобіохімічні зміни відбувалися на тлі розвитку енергодефіциту кардіоміоцитів, про що свідчило статистично вірогідне падіння показників ЕЗ, ЕП, ТКД відповідно на 45, 62 і 80 %. Важливо зазначити, що в разі дослідження характеру експресії/синтезу HSP70 білків у кардіоміоцитах було зафіксовано різноспрямований характер експресії та синтезу цього білка. Так, на 4 добу ІМ у щурів контрольної групи було зареєстровано суттєве, більш ніж на 90 %, підвищення експресії mRNA HSP70. Однак концентрація HSP70 білка в кардіоміоцитах знижувалася більш ніж на 74 %. Разом з цим, курсове призначення тамоксифену, тореміфену та капікору тваринам з гострим ІМ призводило до модулюючого ефекту щодо характеру експресії та синтезу HSP70 білка. Аналіз даних щодо експресивної активності mRNA HSP70 показав, що SERM та референс-препарат капікор здатні за умов гіпоксії модулювати експресію HSP70. Крім того, курсове застосування SERM призводило до обмеження розвитку оксидативного стресу та покращання енергообміну кардіоміоцитів. Встановлений спектр фармакологічних ефектів SERM зумовлює перспективність і актуальність подальших досліджень у цьому напрямі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Павлов Сергій Володимирович (технічні науки)
• Павлов Сергій Васильович (медичні науки)
• Павлов Семен Вікторович (технічні науки)
• Павлов Сергій Валентинович (географічні науки)
• Павлов Станіслав В'ячеславович (юридичні науки)
• Левченко Катерина Віталіївна (медичні науки)
• Камишний Олександр Михайлович (1972–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"