Гломерулонефрит має вагоме медико-соціальне значення, оскільки є однією з головних причин виникнення хронічної хвороби нирок (ХХН). Розвиток даної патології призводить до неминучої ниркової недостатності, інвалідизації хворих і втрати соціальної активності. Сьогодні в медичній практиці відсутні ефективні засоби лікування гломерулонефритів. Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу глюкваміну на перебіг гломерулонефриту для обгрунтування доцільності його застосування в терапії ХХН. Дослідження проводили на моделі активного нефриту Хеймана на 50 щурах. У тварин проводили дослідження сечі, визначали масовий коефіцієнт нирок, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), уміст загального білка, альбуміну, креатиніну та сечовини в крові. У ході дослідження було показано, що під впливом глюкваміну станом на 120 добу дослідження спостерігали вірогідне зменшення рівня протеїнурії, масового коефіцієнта нирок та збільшення відносного діурезу й показника ШКФ, що свідчить про нормалізацію функціонального стану нирок. Також у тварин спостерігали збільшення вмісту в крові загального білка й альбуміну та зменшення креатиніну й сечовини, що говорить про покращання білкового та азотистого обмінів. При цьому за ступенем впливу глюквамін перевершував активність препаратів порівняння кверцетину та леспефрилу. Дослідний препарат глюквамін, що містить кверцетин і похідні глюкозаміну за умов розвитку гломерулонефриту з нирковою недостатністю в щурів чинить виражену нефропротекторну й гіпоазотемічну дію та є перспективним засобом лікування ХХН.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Шебеко Сергій Костянтинович (1979–) (медичні науки)
• Зупанець Ігор Альбертович (1958–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"