Мета роботи - вивчити особливості когнітивних та емоційно-вольових виявів, їх взаємозв'язок з больовими синдромами (БС) та динаміку у хворих у різні періоди інсульту. Обстежено 62 хворих з БС після гострого порушення мозкового кровообігу в анамнезі, з них 24 жінки (середній вік - (67,5 +- 1,9) року) та 38 чоловіків (середній вік - (71,6 +- 1,3) року), В основну групу залучили пацієнтів з БС у різні періоди після інсульту (ранній та пізній відновний, резидуальний). Наявність афазії та показники тесту MMSE (Mini-Mental State Examination) нижче ніж 20 були критеріями вилучення з дослідження. Для порівняння емоційно-вольових показників було набрано додаткові групи: хворі з хронічними БС без інсульту (n = 30) та практично здорові особи (n = 30). Магнітно-резонансна томографія підтвердила ішемічний інсульт у 80,65 % хворих, геморагічний - у 11,29 %, у решти - змішаний характер процесу. В групі пацієнтів, які мали інсульти в басейні середньо-мозкових артерій (СМА), у 42,4 % випадках інсульт локалізувався в басейні правої СМА, у решти - у басейні лівої СМА. У групі пацієнтів з двома або трьома інсультами в анамнезі 6 мали вогнищеві пошкодження в басейнах кровопостачання обох СМА. В резидуальному періоді перебували 73 % хворих. Глибокий геміпарез діагностовано у 9,67 % хворих, помірний - у 8,06 %, легкий - у 61,29 %, пірамідну недостатність - у 20,98 %. Серед 85,48 % хворих з порушеннями статики та координації виражену атаксію спостерігали у 7,55 % осіб, помірну - у 47,17 %, легкого ступеня вираження - у 45,28 %. Усім хворим проведено оцінку когнітивного стану за шкалою MMSE. Реактивну та особистісну тривожність визначали за шкалою Спілбергера - Ханіна. Всі дослідження здійснювали під час госпіталізації в неврологічне відділення. Показники особистісної та реактивної тривожності у хворих з БС після інсульту статистично значущо (p << 0,05) були вищими, ніж у практично здорових осіб, та майже однаковими з такими у хворих з БС без інсульту в анамнезі (p >> 0,05), Аналіз показників тривожності залежно від періодів інсульту виявив зростання реактивної тривожності від пізнього відновного до резидуального періоду. Установлено статистично значущі прямо пропорційні зв'язки між рівнем реактивної тривожності та інтенсивністю дорсалгій (r = 0,4, p = 0,02), локалізацією головного болю (r = 0,3, p = 0,045). Виявлено різницю між кількістю активних скарг хворих та скарг за результатами ретельного опитування, що вказує на недостатню увагу до виявів і своєчасного лікування хронічного болю, порушення сну тощо у пацієнтів після інсульту. Висновки: аналіз показників особистісної та реактивної тривожності залежно від періоду інсульту виявив зростання рівня реактивної тривожності від пізнього відновного до резидуального періоду, а також аналогічну залежність інтенсивності БС від періоду інсульту. Це є важливим для формування належних реабілітаційних заходів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коваленко Олексій Єпифанович (технічні науки)
• Коваленко Ольга Євгеніївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"