Розглянуто проблемні питання в українсько-угорських відносинах, що особливо загострилися останнім часом насамперед через зміну зовнішньополітичного курсу Угорщини та актуалізацію угорського чинника у внутрішній політиці України. Наголошується, зокрема, що нинішні звинувачення Угорщини на адресу України щодо порушення прав угорської національної меншини та вимоги автономії для угорців Закарпаття є безпідставними, адже й новий Закон України "Про освіту" переслідує мету повноцінного залучення закарпатських угорців до суспільно-політичного, економічного й культурного життя України, що є неможливим без знання державної мови. Акцентовано увагу на ролі історичної науки, співробітництва істориків обох країн у розв'язанні дискусійних і маловивчених питань українсько-угорських відносин, які не лише по-різному трактуються науковцями України та Угорщини, але часто використовуються політиками для обгрунтування своїх дій та намірів. Ідеться, зокрема, про різну інтерпретацію спільного історичного минулого угорців і русинів-українців. Наприклад, окупація та анексія Карпатської України Угорщиною у березні 1939 р. Ці події, які не тільки зумовили докорінну зміну суспільно-політичного життя закарпатців, що позначилося переходом від державно-правових засад демократії зразка Чехословацької республіки 1918 - 1939 рр. до угорського авторитарного політичного режиму, а й привели до суттєвих змін в етнонаціональній і культурній сферах, трактуються угорськими істориками як "відновлення тисячолітнього угорсько-руського співжиття". Разом з тим це "відновлення" супроводжувалося в 1939 - 1944 рр. поетапним втіленням стратегічної мети прибічників "Великої Угорщини": адміністративно-політичною інкорпорацією Закарпаття (т. зв. Підкарпаття) у державно-правову систему Королівства Угорщина і повною мадяриза цією його населення, тобто перетворенням краю на невід'ємну частину Угорщини, а місцевих жителів - на угро-русів. Зазначається, що підвищена увага до національної історії, культури та мови, патріотичного виховання, сімейних цінностей та духовного відродження відбувається сьогодні в сусідній державі на основі пропаганди величі "Великої Угорщини", яка існувала до Першої світової війни. ідеться якщо не про територіальне, то принаймні політичне й економічне відновлення "Великої Угорщини" в межах до Тріанонського мирного договору 1920 р., який на офіційному рівні визнаний найбільшою трагедією сучасної угорської нації. Цими ідеями пронизана більшість публікацій сучасних угорських учених-суспільствознавців та пуб лі цис тів, зокрема щодо історії Закарпаття, та діяльність науковців і громадсько-політичних представників угорської національної меншини в Україні.

• Віднянський Степан Васильович (1951–) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"