Мета роботи - з'ясувати клінічні чинники, асоційовані з наявністю когнітивної дисфункції (КД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Обстежено 124 хворих віком від 18 до 75 років з ХСН II - IV функціонального класу за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). Когнітивну функцію оцінювали за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Кількість балів за шкалою MMSE свідчила про наявність КД. Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, оцінювали якість життя за опитувальником MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), розраховували індекс побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI), проводили тест із 6-хвилинною ходьбою, імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну-6, N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду та інсуліну), ультразвукову діагностику вазодилатаційної функції ендотелію (погокозалежна вазодилатація (ПЗВД)) плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією. У 85 (68,6 %) пацієнтів зареєстровано КД. Не виявлено статистично значущого впливу статі, величини ФВ ЛШ, наявності фібриляції передсердь на стан когнітивної функції. КД у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоціювалася з тяжчим функціональним класом за NYHA (p = 0,001), наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції (p = 0,037, p = 0,021 та p = 0,032 відповідно). Пацієнти з КД були статистично значущо (p = 0,002) старші за віком, мали гіршу якість життя за MLHFQ (p = 0,04) та нижчий DASI (p = 0,037), вищий рівень депресії за шкалою HADS (p = 0,032), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (p = 0,012), більшу товщину задньої стінки ЛШ (p = 0,011), гіршу ПЗВД (p = 0,049) у порівнянні з пацієнтами без КД. Кількість балів за шкалою MMSE прямо пропорційно корелювала з дистанцією 6-хвилинної ходьби (r = 0,264, p = 0,003), величиною DASI (r = 0,275, p = 0,002), швидкістю клубочкової фільтрації (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021), активністю супероксиддисмутази (r = 0,205, p = 0,028) і обернено пропорційно - зі ступенем погіршення якості життя за MLHFQ (r = -0,179, p = 0,049), віком (r = -0,429, p = 0,0001), кількістю балів за шкалою HADS-D (r = -0,257, p = 0,004) та рівнем церулоплазміну (r = -0,308, p = 0,004). Висновки: у пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ виявлено КД у 85 (68,6 %) випадків. КД асоціювалася з тяжкістю СН і наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції. Пацієнти з ХСН та КД статистично значущо старші за віком, мають гіршу якість життя, нижчу фізичну активність, вищий рівень депресивних виявів, більшу концентрацію церулоплазміну в плазмі крові, нижчу швидкість клубочкової фільтрації та гіршу потокозалежну вазодилатаційну відповідь у порівнянні з пацієнтами без КД.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Воронков Леонід Георгійович (1952–) (медичні науки)
• Солонович Анастасія Сергіївна (медичні науки)
• Ляшенко Андрій Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Аліна Вікторівна (медичні науки)
• Ляшенко Артем Володимирович (технічні науки)
• Ляшенко Анна Вікторівна (геологічні науки)
• Ревенько Іванна Леонідівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"