Історія Національної академії наук України багата цікавими і повчальнии подіями. Однією з них є десятирічна заборона в 50-х роках XX ст. на використання в Академії наук УРСР звання "академік". По завершенні в 1945 р. війни з гітлерівською Німеччиною Академія наук УРСР опинилась у повній залежності від рішень Раднаркому УРСР, АН СРСР та союзних відомств. Так, Раднарком СРСР 29 березня 1945 р. прийняв постанову "Про встановлення академічних звань", згідно з якою, за пропозицією Президії АН СРСР, академічні звання "академік" і "почесний академік" використовувалися тільки в Академії наук СРСР, а для академій наук союзних республік і галузевих академій і звання "почесний (дійсний) член Академії наук Української (Білоруської та ін.) PCP", "почесний (дійсний) член Академії педагогічних наук" або інших академій. Ця постанова суперечила положенням Статуту Академії наук УРСР, затвердженому постановою Раднаркому УРСР від 6 лютого 1945 р., в якій зазначалось: "10. Академія наук складається з дійсних членів (академіків), почесних членів, членів-кореспондентів та наукових співробітників, що працюють в установах Академії наук". Проте на виконання рішення союзного уряду від 18 грудня 1947 р. постановою Ради Міністрів УРСР "Про часткові зміни статуту Академії наук УРСР" внесено відповідні зміни до тексту Статуту Академії наук УРСР, затвердженого Радою народних комісарів УРСР від 6 лютого 1945 р., щодо найменувань академічних звань - "почесний (дійсний) член Академії наук Української PCP", "член-кореспондент Академії наук Української PCP". Це викликало занепокоєння українських науковців, оскільки свідчило про певну дискримінацію республіканських академій фактичним прирівнюванням звання їх членів до прийнятих у 20 - 30-х рр. звань для керівників кафедр, дослідницьких інститутів різних відомств і вищих навчальних закладів. Але протестувати в той непростий час зважувалися не всі. Тільки після смерті Й. В. Сталіна в 1953 р. і зміни керівництва країни в Москві та Україні стало можливим оскарження цього рішення. Користуючись нагодою, дійсний член АН УРСР - ВАСГНІЛ, заслужений діяч науки УРСР О. Н. Соколовський у березні 1954 р. надіслав доповідну записку на ім'я секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова та копію секретарю ЦК КПУ А. І. Кириченку, де зазначив, що вважає неправильним положення постанови Раднаркому СРСР від 29 березня 1945 р. "Про встановлення академічних звань", згідно з яким звання "академік" надається тільки дійсним членам Академії наук СРСР, а не членам республіканських академій. Заступник завідувача відділу науки і культури ЦК КПУ Г. Єфименко в доповідній до секретаря ЦК КПУ І .Д. Назаренка рекомендував недоцільним ставити питання про зміну постанови Ради Міністрів Союзу PCP про академічні звання від 29 березня 1945 р. Проте 28 грудня 1955 р. секретар ЦК КПУ О. І. Кириченко надіслав листа до ЦК КПРС із проханням відновити для Академії наук УРСР академічні звання. В результаті 20 лютого 1956 р. постановою Ради Міністрів СРСР встановлено звання "почесний академік" та "академік" в академіях наук союзних республік. Проте рецидиви постанови 1945 р. залишались ще тривалий час.

• Луговський Олександр Григорович (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"