Лобова Г. А. Нефтегазоносность коллекторов коры выветривания и палеозоя юго-востока Западной Сибири (прогнозирование трудноизвлекаемых запасов) / Г. А. Лобова, В. И. Исаев, С. Г. Кузьменков, Т. Е. Лунева, Е. Н. Осипова // Геофиз. журн.. - 2018. - 40, № 4. - С. 73-106. - Библиогр.: 99 назв. - рус.Вивчення і освоєння важковидобувних запасів доюрського нафтогазоносного комплексу Західного Сибіру - нового об'єкта розвитку сировинної бази та видобутку нафти в Росії, визначили необхідність апробації спеціальної стратегії, концептуальної схеми прогнозування та пошуків. Мета досліджень - критеріальне виділення і оцінювання достовірності першочергових районів для пошуків покладів вуглеводнів у відкладах доюрського фундаменту на прикладі слабовивчених земель Усть-Тимської мегазападини і структур Нюрольської мегазападини - на прикладі земель розвиненої промислової інфраструктури Томської області. Об'єкт досліджень - імовірні доюрські резервуари - колектори пермотріасової кори вивітрювання і колектори в палеозойських породах фундаменту. Поклади в корі вивітрювання пов'язані з колекторами, утвореними за глинисто-кременистими, карбонатними породами, вулканітами кислого складу, а також за певних умов, по ультрабазитах. У корінному фундаменті резервуари співвідносяться з вторинними колекторами, утвореними з вапняку, граніту, ріоліту. Основна нафтогенерувальна товща - нижньоюрські тогурські відклади. Дослідження проведено в межах концепції переважно вертикальної міграції вуглеводнів, територіально - в межах поширення нафтоматеринських світ. Відновлення термічної історії нафтоматеринських світ, яке кумулятивно враховує температури локалізованих палеоосередків генерації нафти, виконано розв'язанням прямої і оберненої задач геотермії. Дослідження грунтуються на спеціальній технології, що охоплює інтегральний аналіз результатів картування осередків генерації тогурських нафт за геотемпературним критерієм і прогнозного картування резервуарів кори вивітрювання та корінного палеозою заданими глибокого буріння, зональне нефтогеологічне районування та ранжування земель за ступенем перспективності. На території Усть-Тимської мегазападини як першочерговий району пошуків у резервуарі кори вивітрювання виділено зону північно-східного борту мегазападини, для пошуків у палеозойському резервуарі - перспективний район, що об'єднує землі північно-східного схилу Північнопарабельскої мегамонокліналі і прилеглої південної частини Пижинського мезопрогину. Для території Нюрольської мегазападини як перспективного району пошуків у резервуарі кори вивітрювання визначено землі, що охоплюють південні борти Кулан-Ігайської і Тамрадської западин і зону їх зчленування. Для вивчення і освоєння резервуара корінного палеозою визначено ділянку південного борту Кулан-Ігайської мезозападини і зони її зчленування з Тамрадською мезозападиною, а також ділянку південно-східного борту Нюрольскої мегазападини і прилеглих земель Чузіксько-Чижапської мезоседловини. Достовірність прогнозу перспективних земель доюрського нафтогазоносного комплексу підтверджено зіставленням з результатами випробувань глибоких свердловин - близько 70 - 80 %. Це аргументує раніше сформульовану ресурсоефективну стратегію і технологію пошуків покладів нафти в доюрській основі Західного Сибіру. Індекс рубрикатора НБУВ: И181.1 + И361
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|