Біля смт Меджибіж у Хмельницькій області України (<$E49 symbol Р 35 prime> пн.ш., <$E27 symbol Р 42 prime> сх.д., 270 м н.р.м.) виявлено два багатошарові нижньопалеолітичні місцезнаходження під відкритим небом. Шар 16а, пов'язаний з нижнім алювіальним циклом місцезнаходження Меджибіж 1 містить кам'яні артефакти, переважно чопри, чопінги, сколи й знаряддя на них, вірогідні залишки вогнища, а також кістки з нарізками, зарубками і ознаками дроблення, залишені тут ранніми гомінідами, які мешкали на береговій лінії давньої водойми. Рештки ведмедя Денінгера (Ursus deningeri), носорога (Stephanorhinus kirchbergensis) та інших вимерлих ссавців епохи середнього плейстоцену надають змогу припускати, що шари 13 - 16 мають бути давнішими за 200 тис років, що підтверджено наявною одиничною ТЛ-датою, а також даними щодо мікротеріофауни, палеогрунтів, спорово-пилкового аналізу. Приблизно у 500 м від Меджибожу 1, на місцезнаходженні Меджибіж А, виявлено 6 археологічних шарів, розділених стерильними прошарками, що містять подібні кам'яні вироби, рештки фауни, залишки вогнищ. Для датування матеріалів Меджибожу застосовано метод електронного спінового резонансу (ЕСР), можливості якого щодо датування за емаллю зубів ссавців сягають 2 - 4 млн років, а точність становить 2 - 5 %. Продатовано за стандартним і ізохронним методами ЕСР оленячі зуби - три з шару 16а Меджибожу 1, один - з шару 1 Меджибожу А. Зразки вмісних відкладів проаналізовано відповідно до методики нейтронного активаційного аналізу для вимірювання рівня усередненої за кількістю та обсягом дози у седиментах. Усереднені у часі показники потужності космічних доз визначено відповідно до моделі змін, з використанням геологічних критеріїв. Зразок АТ29 з Меджибожу А зі стандартним LU віком 379 +- 27 тис років - найкращий з точки зору датування шару, що грунтується на аналізі фауни, але ізохрона показала дифузійне вторинне поглинання урану, що припускає більш давній вік. Усі зуби з Меджибожу 1 містили >> 100 ppm U у дентині, в емалі його вміст варіював від 2,8 до 11,8 ppm. Згідно із ізохроною зразка АТ41, що не демонструє ознак вторинного поглинання урану, можна припускати, що його поглинання на рівні p~4 найбільший показник поглинання. За такого рівня p вік становить 373 +- 17 тис років, що корелює з пізньої фазою морської ізотопной стадії 11 (MIS). Імовірний вік зразка АТ44 - 399 +- 11 тис років за p = 4, а зразка АТ45 - 396 +- 13 тис років за p = 6; обидві дати корелюють із серединою стадії MIS 11. Їх ізохрони свідчать про вплив вторинного дифузійного поглинання урану на обидва зуби. Аналіз ізохрон допускає, що на всю стоянку міг вплинути один епізод вторинного поглинання, можливо, пов'язаний із зануренням у воду з високим вмістом урану. Згідно з датуванням, вогнища Меджибожу А - найдавніші в Україні, проте для підтвердження віку і оцінювання значення p необхідні датування за допомогою методу ЕСР і перевірка суміщеними ECP-<$Enothing sup 230 roman Th>/<$Enothing sup 234 roman U> датами більшої кількості зразків із різних шарів пам'ятки.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Степанчук Вадим Миколайович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"