Мета роботи - покращити результати лікування пацієнтів з післяін'єкційними ускладненнями. Дослідження проведено щодо 49 пацієнтів, яких розподілили на дві групи: основну - 23 пацієнти і порівняльну - 26. В основній групі лікування проведено за розробленою методикою із застосуванням первинного шва, вакуумаспірації та терапії монооксидом азоту (NO-терапії), у порівняльній - за стандартною методикою. Найчастіше виникнення післяін'єкційних абсцесів спричиняли внутрішньом'язові ін'єкції нестероїдних протизапальних препаратів - 27 (55,1 %) спостережень та магнію сульфату - 11 (22,4 %). Рівень С-реактивного білка (СРБ) на 7-му добу дослідження становив (3,1 +- 0,8) мг/л - в основній групі, (12,9 +- 6,0) мг/л - у контрольній групі. Лейкоцитарний індекс інтоксикації на 7-му добу в основній групі становив (1,3 +- 0,4) умовних одиниць (у. о.), у порівняльній - (1,9 +- 0,2) у. о. Висновки: тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, яких лікували за розробленою методикою, була у 2 рази меншою, ніж пацієнтів, яких лікували за стандартною методикою.

• Біляєва Ольга Олександрівна (медичні науки)
• Крижевський Вадим Вітальович (медичні науки)
• Крижевський Вадим Віталійович (медичні науки)
• Крижевський Віталій Вадимович (державне управління)
• Кароль Іван Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"