Висвітлено постать митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Життя Й. Сліпого було нерозривно пов'язане із християнською педагогікою, він був прихильним жорсткої дисципліни. Його педагогічна модель грунтувалася на християнській моралі, гідних умовах життя і західноєвропейських цінностях (гуманізмі, визнанні індивідуально-духовних начал в особистості). Окрім цього, прищеплював своїм вихованцям почуття прекрасного, долучаючи їх до музейної справи, організації бібліотек. Він вважав, що найбільше лихо для церкви і суспільства - це брак єдності, і до останніх років життя проявляв волю щодо національного та церковного єднання українців. Йосиф Сліпий коментував політичні події: він засуджував укладений пакт Молотова-Ріббентропа; період радянської влади в Україні вважав окупаційним; страждав від того, що не міг зупинити вбивства під час Другої світової війни; але відчував межі можливостей духовної сфери і розумів, що подальшій катастрофі церква не може запобігти. Йосиф Сліпий провів 18 років у тюрмах і засланні. Після звільнення у 1963 р. його діяльність була сконцентрована у двох напрямах: по-перше, він брав участь у процесах, що стосувалися оновлення церковного життя; по-друге, провів величезну роботу щодо оприлюднення правди про утиски віруючих у СРСР. Митрополит не зупинився навіть перед критикою "дипломатичної мовчанки Ватикану". Його чітка громадянська позиція стала виявом духовності та основою морального виховання оточуючих його людей.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"