Борхаленко Ю. А. Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка / Ю. А. Борхаленко, О. Й. Жарінов, К. О. Міхалєв, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенц. кардіологія. - 2018. - № 2. - С. 14-23. - Бібліогр.: 36 назв. - укp.Мета роботи - оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) та визначити об'єктивні критерії ефективності операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 1 року. В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, одержані при клініко-інструментальному і лабораторному обстеженні 71 пацієнта зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ <$E symbol У~45> %), послідовно відібраних для ізольованого АКШ. Проаналізовано толерантність до фізичного навантаження, визначену за допомогою тесту із 6-хвилинною ходьбою, допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця та рівні мозкового натрійуретичного пептиду. Оцінку ЯЖ проведено за допомогою опитувальників MLHFQ, SAQ та SF-36 через 6 і 12 місяців після АКШ. У перші 6 місяців після АКШ спостерігали значуще покращення показників ЯЖ за всіма шкалами. При подальшому спостереженні (у період із 6 до 12 місяців) зберігалося поліпшення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ (p = 0,034) та окремими підшкалами опитувальника SF-36. Вказані зміни насамперед визначалися покращенням функціонального класу стенокардії в більшості обстежених (p << 0,001). Важливу роль також могла відігравати корекція діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням вмісту мозкового натрійуретичного пептиду з 115,4 (квартилі 62,0 - 150,6) до 52,4 (20,4 - 95,9) пг/мл (p << 0,001), збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби з 260 (195 - 300) до 550 (415 - 600) м (p << 0,001), а також покращенням окремих допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців. Висновки: найбільш відчутне поліпшення ЯЖ пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ спостерігалося протягом перших 6 місяців після операції АКШ і поєднувалося з усуненням або зменшенням ангінозного синдрому в більшості пацієнтів, у яких здійснено реваскуляризацію. Сприятливі зміни допплер - ехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ, збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби та зниження рівня мозкового натрійуретичного пептиду можуть бути чутливими об'єктивними критеріями ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда при тривалому спостереженні. Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11 + Р457.345.1
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж100823 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|