Хронічний тонзиліт (ХТ) залишається актуальною проблемою не тільки сучасної оториноларингології, але й педіатрії та інших суміжних спеціальностей, оскільки дана патологія носить міждисциплінарний характер. Виняткового значення набуває хронічна патологія лімфоепітеліальних структур глотки за коморбідного її перебігу з тяжкими аутоімунними хворобами, одним з яких є цукровий діабет 1 типу (ЦД-1), що потребує проведення курсів ефективного консервативного лікування. Мета роботи - обгрунтування вибору місцевого антисептика та оцінка його ефективності у разі лікування хронічного тонзиліту у дітей, хворих на ЦД-1 типу. Протягом 2015 - 2016 рр. було обстежено 35 дітей, хворих на ЦД-1 і ХТ віком 9 - 15 років. Всіх пацієнтів було розподілено на 2 групи. Основну групу склали 18 пацієнтів, середній вік 12,5 +- 2,3 року, яким проводилася санація лакун ПМ розчином повідон-йоду в дозі 20 крапель на 100 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу, через день, протягом 10 днів. Групу порівняння склали 17 пацієнтів, середній вік - 11,8 +- 2,7 року, яким проводилося промивання лакун ПМ фурациліном у дозуванні 1:5000. У дітей обох груп спостереження визначалася клінічна картина ХТ, досліджувалась мікрофлора вмісту лакун ПМ і чутливість до антисептичних розчинів. Оцінка зазначених параметрів проводилася перед початком санації ПМ і після закінчення курсу лікування. Найбільшою активністю щодо виділених штамів патогенних мікроорганізмів у дітей, хворих на ХТ і ЦД-1 володіє повідон-йод. Він має досить високу активність відносно золотистого стафілокока (54 %) і дуже високу активність відносно стрептококів (73 - 100 %). Хлорофіліпт має високу активність відносно золотистого стафілокока (73 %) і дуже низьку активність відносно стрептококів. Фурацилін має низьку активність у відношенні як золотистого стафілокока, так і стрептококів. На підставі результатів бактеріологічного обстеження вмісту лакун ПМ у хворих основної групи встановлено відсутність патогенної мікрофлори за використання повідон-йоду у 78 % пацієнтів, а у контрольній групі у разі застосування фурациліну - у 48,2 %. Висновки: застосування препарату бетадин за місцевого лікування ХТ у дітей, хворих на ЦД-1 призводить до більш швидкого зникнення скарг пацієнтів і клінічно зменшення вираженості запального процесу в ПМ. Під час порівняння результатів бактеріологічного дослідження у групах встановлено більш ефективну санацію лакун ПМ за використання розчину повідон-йоду, ніж у разі місцевого застосування фурациліну.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гавриленко Юрій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"