Мета роботи - визначення поширеності гіперплазій прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС дорослих та їх нащадків за скринінгового ультразвукового дослідження та відпрацювати його методологію. Пілотне проспективне дослідження поширеності гіперплазії ПЩПЗ серед осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) дорослого віку (686 осіб) та їх нащадків (54 дітей) проведено УЗД ЩПЗ та ПЩПЗ, з яких 339 відносилися до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 32 особи - евакуйовані з 30-км зони відчуження та 224 осіб з групи контролю. Проведено ультразвукове дослідження щитоподібної залози та ПЩЗ за стандартною методикою. Додатково у дітей з гіперплазією ПЩЗ проводилось вибіркове дослідження рівня 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові. Під час розрахунку статистичної значущості, її рівень p << 0,05 вважали статистично достовірним. ПЩЗ - це декілька невеликих але впливових ендокринних залоз, що синтезують паратгормон, регулюють, головним чином, фосфорно-кальцієвий обмін. Недостатня (гіпопаратиреоз) або надлишкова (гіперпаратиреоз) функція ПЩЗ є шкідливими для пацієнтів, впливає на стан нервової та серцево-судинної системи. ПЩЗ можуть нагромаджувати ізотопи цезію, стронцію і радіоактивного йоду. Одержані дані свідчать про підвищення частоти клінічно значущих гіперплазій ПЩЗ (понад 9 мм у дорослих, більше 5 мм у дітей) серед опромінених осіб внаслідок аварії на ЧАЕС (28,64 %) та їх нащадків (23,8 - 70,6 %), перш за все тих, які мешкають на забруднених територіях дорослого віку в порівнянні з контрольною групою (неопромінені - 24,15 %). Іншою групою ризика були евакуйовані з 30-км зони відчуження - категорія осіб, яка зазнала дії поглинутих ізотопів йоду в перші дні аварії на ЧАЕС. Ці дані демонструють чутливість ПЩЗ до дії інкорпорованих ізотопів (йоду, цезію і стронцію), що у віддалені терміни опромінення створюють умови для структурно-функціональних змін у системі регуляції фосфорно-кальцієвого обміну, є підгрунтям для значної поширеності остеопенії та остеопорозу у опромінених осіб та їх нащадків. Необхідно провести низку досліджень для подальшого уточнення одержаних даних та розкриття гормональних механізмів впливу іонізуючого випромінення на ПЩЗ. Висновки: ПЩЗ є радіаційно чутливими до дії ізотопів стронцію, цезію та йоду, які зумовлюють їх опромінення та наступні структурно-функціональні зміни, що є передумовою розвитку остеопенії та остеопорозу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та їх нащадків. Високу частоту гіперплазії ПЩЗ виявлено в мешканців радіаційно забруднених територій (довготривале опромінення ізотопами цезію), а також у евакуйованих з 30-км зони відчуження (опромінення ізотопами йоду в перші дні аварії).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Камінський Олексій Валентинович (біологічні науки)
• Камінський Олександр Віталійович (технічні науки)
• Камінський Олексій Владиславович (медичні науки)
• Копилова Ольга Володимирівна (економічні науки)
• Афанасьєв Дмитро Євгенович (медичні науки)
• Мазуренко Ольга Валентинівна (медичні науки)
• Мазуренко Олександр Вікторович (технічні науки)
• Мазуренко Олександр Володимирович (технічні науки)
• Мазуренко Олег Валентинович (медичні науки)
• Мазуренко Олена Василівна (1970–) (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"