Рослини як джерело кисню та їжі для космонавтів визнані ключовим компонентом біорегенеративних систем життєзабезпечення. Біологічні мембрани, насамперед цитоплазматична мембрана (ЦМ), за своїми якостями та функціями можуть відігравати важливу роль в адаптації рослин до мікрогравітації. Доведено наявність в ЦМ функціональних доменів, які одержали назву "ліпідних рафтів". Припущено, що рафти модулюють білкові взаємодії і таким чином включаються у численні життєво важливі клітинні процеси. Дослідження ліпідних рафтів допомагають пояснити біохімічні процеси, що відбуваються в клітинних мембранах у нормі та відповідях на стрес. Розглянуто проблеми пізнання ступеня гравічутливості основних клітинних процесів та адаптивного потенціалу рослин до умов мікрогравітації, що конче потрібно для розробки технологій космічного рослинництва у біорегенеративних системах життєзабезпечення. Мета полягає у з'ясуванні ступеня гравічутливості ліпідних рафтів рослинних клітин за такими ознаками, як склад і вміст насичених і ненасичених жирних кислот і стеринів. Матеріали й методи дослідження стосувалися проростків гороху Pisum sativum L. сорту Берсек, який вирощували протягом 6 діб у контролі та при дії повільного горизонтального клшостатування. На сьому добу від проростків відрізали корені, виділяли з них фракцію ЦМ, із якої одержували фракцію рафтів із використанням центрифуги "Optima L-90K". Фракцію рафтів досліджували методами електронної мікроскопії за допомогою електронного мікроскопа JEM 1230 (JEOL, Японія) і газової хроматографії на апараті HRGC 5300 ("Carlo Erba Instruments", Італія). Показано, що рафти мають вигляд тонких стрічок довжиною від 80 до 100 нм та шириною від 6 до 13 нм. В умовах клиностатування якісний склад основних жирних кислот у фракції рафтів не змінювався, відмінності спостерігалися у їх відсотковому вмісті. В умовах модельованої мікрогравітації у фракції рафтів, як і у стаціонарному контролі, переважали насичені жирні кислоти, вміст яких збільшувався, особливо пальмітинової кислоти, відповідно зменшувався відсоток ненасичених жирних кислот, особливо арахідонової кислоти. Відмічено зменшення моноєнових ненасичених жирних кислот порівняно із контролем, серед полієнових жирних кислот найбільший відсоток складали тетраєнові жирні кислоти. В умовах клиностатування відсоток холестерину у фракції рафтів збільшувався у сім разів порівняно із контролем. Вперше встановлено значне збільшення холестерину та підвищення вмісту насичених жирних кислот у ліпідних рафтах під впливом клиностатування, що може вказувати на підвищення жорсткості рафтів і, отже, на зміни проникності ЦМ, селективності та активності відповідних білків. Підвищення жорсткості рафтів відбувається на фоні підтримання мікров'язкості самої мембрани на нормальному рівні. Запропоновано посилити увагу до вивчення ролі ліпідних рафтів у гравічутливості рослинних клітин.

• Кордюм Єлизавета Львівна (1932–2024) (біологічні науки)
• Клименко Оксана Михайлівна (юридичні науки)
• Клименко Олександр Миколайович (сільськогосподарські науки)
• Клименко Олег Миколайович (1957–) (біологічні науки)
• Клименко Олексій Миколайович (юридичні науки)
• Клименко Оксана Миколаївна (державне управління)
• Клименко Олена Миколаївна (біологічні науки)
• Клименко Олена Михайлівна (економічні науки)
• Клименко Олег Миколайович (технічні науки)
• Клименко Олександр Миколайович (технічні науки)
• Булавін Ілля Володимирович (біологічні науки)
• Жупанов Іван Вікторович (біологічні науки)
• Воробйова Тетяна В'ячеславівна (педагогічні науки)
• Воробйова Тетяна Вікторівна (педагогічні науки)
• Воробйова Тетяна Валеріївна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"