Амосова К. М. Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. В. Безродний, Г. В. Мостбауер, К. І. Черняєва, К. П. Лазарєва, І. В. Прудкий, І. І. Бурлаченко, Ю. О. Сиченко, А. В. Саблін, Н. В. Мельніченко // Сімейна медицина. - 2018. - № 4. - С. 74-79. - Бібліогр.: 24 назв. - укp.Мета дослідження - визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). У проспективне дослідження було послідовно залучено 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами й ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ <$Esymbol У~50~%> і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40 - 49 %. Хворим проводили визначення рівня ІЧ-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест під час визначення показника E/e' у межах 9 - 13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворих було розподілено на 3 групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP << 125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл) - 28, до групи 3 - 30 пацієнтів. За результатами тесту з ДФН 72,7 % пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС у порівнянні з 39,2 % у групі 2 і 10 % у групі 3 (p << 0,05 і p << 0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (p << 0,05 і p << 0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 Вт) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (p << 0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (p << 0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r = 0,665; p << 0,01 і r = 0,665; p << 0,02) і часом навантаження (r = 0,587; p << 0,01 і r = 0,477; p << 0,01), а DT; з часом виконаної роботи (r = 0,435; p << 0,01). E/e' у разі ФН зворотньопропорційно корелював з виконаним навантаженням (r = -0,419; p << 0,01). Заключення: у пацієнтів з АГ ознаками СН і збереженою ФВ ЛШ з рівнем NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл величина хронотропного резерву і подвійного добутку на піку ФН менші ніж у таких з рівнем NTproBNP << 125 пг/мл у порівнянні з показниками у пацієнтів з СН з проміжною (40 - 49 %) ФВ ЛШ. У пацієнтів з АГ, ознаками СН і збереженою ФВ ЛШ з рівнем NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл величина хронотропного резерву і подвійного добутку на піку ФН прямо пропорційно корелюють з виконаним навантаженням і часом роботи, а E/e' за ФН зворотньопропорційно корелює з виконаним навантаженням. Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р410.09 + Р410.1
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|