Жирова тканина, в оточенні якої розвиваються пухлини шлунково-кишкового тракту, може бути джерелом активних форм кисню та одним з факторів формування мікрооточення пухлини і впливає як на пропухлинні, так і на протипухлинні його показники. Мета роботи - виявити взаємозв'язки між вмістом адипонектину (АПН) у пухлині та деякими показниками її мікрооточення, показниками редокс-стану прилеглої до пухлини жирової тканини (ППЖТ), індексом маси тіла (ІМТ), клініко-патологічними характеристиками, кількістю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у кістковому мозку (КМ) і тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). Дослідження виконано за участю 236 хворих на РШ (162 чоловіка, 74 жінки), які розподілилися за стадіями таким чином: 68 - I, 54 - II, 63 - III та 51 - IV стадії захворювання. Використано методи імуноцито-, імуногістохімічні, електронно-парамагнітного резонансу, зимографії у поліакриламідному гелі, статистичні. Виявлено достовірний зворотний кореляційний зв'язок між кількістю АПН<^>+ клітин у пухлині та ІМТ хворих на РШ (rho = -0,35; p << 0,05). Мала кількість АПН<^>+ клітин достовірно асоційована з наявністю віддалених метастазів і є в 2,5 разу меншою за таку у пухлинах хворих на РШ без метастазів. Виявлено зворотний кореляційний зв'язок між кількістю АПН<^>+ клітин у пухлині та кількістю ДПК у КМ хворих на РШ. Для хворих категорії М1 характерні на 83 та 64 % відповідно вищі показники швидкості супероксидних радикалів (СР) та сумарної активності желатиназ в ППЖТ і майже на 70 % менша кількість АПН<^>+ клітин у пухлині, ніж для хворих категорії М0. Низький вміст АПН в пухлині РШ пов'язаний з високим вмістом ГІФ-1 alpha (rho = -0,55; p << 0,05) та пухлиноасоційованих адипоцитів (rho = -0,62; p << 0,05), які є факторами, що сприяють пухлинній прогресії. Виявлено, що пацієнти з більшою ніж 18 % кількістю АПН<^>+ клітин у пухлині живуть достовірно довше та мають нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання у порівнянні з пацієнтами, у пухлинах яких кількість АПН<^>+ клітин була меншою за 18 %. Висновки: високі рівні генерування СР та активності желатиназ у ППЖТ призводять до формування пропухлинного мікрооточення (зокрема низького вмісту АПН) і агресивного фенотипу РШ. Низький вміст АПН у пухлині асоційований з ожирінням, пропухлинними факторами мікрооточення, дисемінацією пухлинних клітин, віддаленим метастазуванням, високим ризиком смертності та скороченням тривалості життя хворих. Показник кількості АПН<^>+ клітин у пухлині може бути використаний в контролі за перебігом РШ у пацієнтів з надмірною масою тіла.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ганусевич Ірина Іванівна (медичні науки)
• Бурлака Анатолій Павлович (1950–) (біологічні науки)
• Гуменюк Лілія Дмитрівна (медичні науки)
• Вовк Анастасія Вікторівна (медичні науки)
• Вовк Андрій Валерійович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"