Упродовж грудня 2017 - квітня 2018 р. обстежено 150 хворих віком від 18 до 65 років на базі інфекційного відділення міської клінічної лікарні № 4 м. Київ з діагнозом "гостра респіраторна вірусна інфекція середньотяжкого та тяжкого ступеня", у тому числі - 65 (43,3 %) з ускладненням (пневмонією). За ступенем тяжкості ГРВІ хворих було розподілено таким чином: середньотяжкий - у 95 (63,3 %), тяжкий - у 55 (36,7 %) осіб. Згодом пацієнтів було розподілено на 3 групи залежно від клінічних виявів хвороби, наявних ускладнень і відмови від використання лактімаку форте. У всіх пацієнтів брали кал для дослідження на дисбіоз у день госпіталізації та після 14-денного вживання лактімаку форте в рекомендованих дозах. Проаналізувавши результати бактеріологічного посіву калу на дисбіоз, не виявлено достовірних відмінностей між групами, всі пацієнти мали ознаки дисбіозу, але різного ступеня. Відзначено чітку залежність розвитку дисбіозу кишечника від тривалості хвороби та методу амбулаторного лікування, якщо таке було. Чим раніше пацієнт звертався по медичну допомогу, тим нижчий ризик розвитку дисбіозу та ускладнень він мав. Ці фактори впливали на профілактику розвитку дисбіозу та швидшу корекцію якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника. Після лікування у двох групах досягнуто повної ерадикації умовно-патогенної кишкової флори, у третій - ці збудники виявлено у 16 із 50 осіб (p << 0,001). У разі використання у комплексному лікуванні досліджуваного комплексу лактімак форте відзначено повноцінну нормалізацію кишкової мікрофлори у 92,5 % пацієнтів 1-ї та 2-ї груп проти 39,5 % і 3-ї (p << 0,001). Відзначено вплив комплексного лікування із додаванням лактімаку форте на тривалість кашлю: 2 - 6 діб (міжквартильний інтервал 3,75 +- 5,00) у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп і від 3 до 8 діб (міжквартильний інтервал 4,00 - 7,00) у пацієнтів 3-ї групи. У пацієнтів 1-ї та 3-ї груп суттєво відрізнялася частота розвитку ускладнень з боку ШКТ (розвиток діареї на тлі прийому антибіотиків): такі ознаки мали 7 % пацієнтів 1-ї групи і 87 % - 3-ї групи (p << 0,0001). Відзначено також суттєвий вплив комплексного лікування з додаванням лактімаку форте на скорочення тривалості (в 2 рази і більше) інтоксикаційного та катарального синдромів як за середнього, так і у разі тяжкого перебігу ГРВІ (p << 0,05). Виявлено сильний взаємозв'язок між комплексною терапією (з додаванням лактімаку форте) та зниженням ступеня тяжкості перебігу хвороби, зменшенням частоти розвитку ускладнень, нормалізацією імунологічних показників (<$Echi sup 2 ~=~31,97;~phi~=~0,942>; p = 0,0001). Показники ризику розвитку ускладнень, вираженості клінічних симптомів та відсутності нормалізації імунологічних показників у 14 разів були вищі у пацієнтів з ГРВІ, які не використовували лактімак форте (RR = 14,00; 95 % довірчий інтервал 2,11 - 92,54). Лактімак форте всі пацієнти переносили добре, побічні реакції не було зафіксовано. Ці результати надають змогу з високою достовірністю (93 % випадків, p << 0,0001) рекомендувати хворим на ГРВІ, а собливо тим, що приймають антибіотики, вживння лактімаку форте по 1 капсулі двічі надобу з метою профілактики розвитку дисбіозу кишечника та підвищення імунного опору організму.

• Дуда Олександр Костянтинович (медичні науки)
• Коцюбайло Любов Петрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"