Предмет дослідження - генеральний план OBOR, який може запропонувати певні перспективи в якості платформи для більш широкого співробітництва між ЄС і Китаєм по більш складних питаннях безпеки в Євразії. Він являє собою можливість для ЄС працювати в напрямку тісної співпраці на основі більш м'яких підходів до питань безпеки або розвитку. Мета роботи - з'ясувати чи є: глобальна геополітика і сучасна міжнародна політика Китаю в певній мірі взаємодією і залежністю традиційного контексту; наміри китайської еліти не тільки розширювати китайську економіку, купуючи ресурси і ринки для експорту Китаю, але й метою модернізувати найбільші в світі військові сили; реальними можливостями більш агресивної китайської зовнішньополітичної поведінки з заявами про більш широкі зони ідентифікації ППО, впровадженні в нафтові бурові установки і штучні острови в оспорюваних територіальних водах; ефективними можливості просувати свої власні дипломатичні концепції та ініціативи, такі як Азіатський інвестиційний банк (AIIB) і БРІКС-банк і тим самим більш активно домагатися реформування міжнародної системи; чи можуть порти, залізниці ОБОР бути використані для транспортування військових сил Китаю по всій Азії в майбутньому, щоб підштовхнути маятник світової економіки з Заходу на Схід. Методологія роботи - для вищезгаданого ще дуже попереднього аналізу використовувався широкий спектр іноземних джерел, який підтримує поступовий розвиток нового мислення і новий підхід в стратегії зовнішньої політики КНР, що вказує на великі зміни в способах міжнародної взаємодії Китаю. Підхід "перехрещення річки за допомогою каменів" найкраще характеризує загальний розвиток зовнішньополітичної поведінки Китаю, а не нову загальну к ерівну стратегію або генеральний план OBOR. Встановлено, що китайська еліта оновлює: (1) свою власну концепцію розвитку інфраструктури в змагальній тріаді опціонів (1) США- (2) ЄС- (3) - РФ; (2) еліта країн Центральної Азії, зокрема, китайські лідери скористалися відносним зниженням впливу Росії і США в Афганістані на розширення свого впливу; (3) Китайська концепція нового "Шовкового шляху" спрямована на забезпечення поставок природних, зокрема енергетичних ресурсів - землі газових і нафтових родовищ в Центральній Азії, через море, Малаккську протоку і Арктику. Висновки: OBOR - це "модернізація" політики Китаю у сфері розвитку підприємств і галузей Китаю, спрямована на досягнення балансу між колективною ідентичністю і індивідуальними прагненнями: китайський народ відчуває себе володарем колективної волі та ідентичності, сформованою складною історією. Пояс являє собою довгострокове китайське бачення зв'язку без будь-яких апріорних параметрів по методам, акторам або механізмам з деталізацією цих зв'язків на сьогоднішній день. Тому він забезпечує більшу гнучкість і може стати провідною новою моделлю співпраці і глобального управління. Пояс, безумовно, розширить закордонні інтереси безпеки Китаю і зажадає від Китаю більш активної позиції в питаннях регіональної безпеки, не в останню чергу для захисту своїх інвестицій. Позиція невтручання Китаю, яка розвивалася протягом останніх кількох років, швидше за все, стане набагато активнішою в майбутньому.

• Дікарєв Олександр Іванович (політичні науки)
• Шостак Лілія Борисівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"