Предмет дослідження - методологічні засади системи землекористування. Мета роботи - формування категоріальної структури соціально-економічних відносин у системі землекористування. Використано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, логічний, просторовий, структурно-функціональний. Представлено класифікацію сформованих просторових систем які відображають сучасну загальну категоріальну картину інституціональної структури соціально-економічних відносин в системі землекористування. Галузь застосування результатів. Система соціально-економічних наук, містобудування, землеустрій, державне управління. Висновки: на перетині конгруентності (зближення) інституцій "землеустрою" та "містобудування", де об'єктами вивчення є поняття "земля" і "територія" виникає поняття "простір". Просторовий підхід в розумінні проблем землекористування характеризується високим рівнем комплексності оцінки економічних процесів. Неможливість використання необхідного простору для існування, розташування та господарювання інституцій, які виступають фактором суспільних перетворень є основною причиною низького розвитку економіки і загального рівня життя суспільства. Поводження кожного суб'єкта соціально-економічних відносин диктується тими правилами і нормами які притаманні конкретній просторовій системі його перебування, що і зароджує базовий конфлікт інтересів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"